Делегація СНУ ім. В.Даля відвідала Кембридж. Частина 1

 

Студентка Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Рената Мехрабова взяла участь у конференції з вивчення найкращих практик університетського управління, лідерства і реформи освіти, а також  обміну професійними знаннями і практичним досвідом з ініціювання та послідовної реалізації системних змін, особливо у часи соціально-політичної нестабільності.

Візит здійснився Британською Радою в Україні у партнерстві з Інститутом вищої освіти Національної академії педагогічних наук України і Фундацією лідерства для вищої освіти (Велика Британія) та за підтримки Міністерства освіти і науки України.

Рената навчається на 3-му курсі кафедри германо-романської філології та перекладу Інституту міжнародних відносин. Про свої враження розповіла в інтерв’ю.  

 – Які питання особисто Ви досліджували?

Мене як представника студентського кола нашого університету перш за все цікавило життя та навчання студентів Кембриджу. Власним чином, для досягнення своєї мети я організувала ряд зустрічей з представниками студентського самоврядування Кембриджського університету. Мені було важливо дізнатися про те, як обираються студенти у Студентську раду, як проходять вибори і яким чином студентське самоврядування допомагає студентам під час навчання та чи має цей орган вплив на навчальний процес університету.

Рената Мехрабова

Не менш важливим було питання, як навчаються студенти з обмеженими можливостями та чи підтримує їх Студентська рада. До речі, пізніше відбулась зустріч з головою Центру підтримки студентів з обмеженими можливостями, де мені більш детально про це розповіли. Це просто чудово, що у Кембриджі існують усі умови для навчання таких студентів. Варто зазначити, що 20% (!) студентів Кембриджу — із обмеженими можливостями! І мова іде не тільки про людей з фізичними вадами, а також – з психічними, що дуже вражає. Саме до цього повинні прагнути університети України.

– Яким Ви побачили студентське самоврядування у Кембриджському університеті?

”Все повинно йти за планом” – так би я сказала однією фразою про їхній спосіб організації студентства. Усе чітко сплановано, розписано майже по годинах, і не повинно бути відхилень. Наприклад, якщо ти балотуєшся у президенти Студради, то повинен зазначити ряд задач та основні цілі, яких досягатимеш, якщо тебе оберуть. І у разі невиконання своїх зобов'язань буде написано відкритого листа від невдоволених студентів з проханням зняти цю людину з посади. У них усе працює як годинник і кожен знає свою задачу, свої зобов'язання. Там немає такого, що хтось виконує і свої, і чужі завдання, а інший прохолоджується. Ні, таке просто неприпустимо. Усі зобов'язання гармонічно розподілені, і на першому місці у студентів, звичайно, – навчання, а не розваги. Насправді, під час зустрічі з президентом Студради та його заступником я побачила, що це ті люди, які чітко знають, чого хочуть, що їм потрібно робити і які в них обов'язки. Це мене захопило. І мені дуже хотілося б, щоб такі вимоги і бажання були в наших студентів також. Дуже важливо заохотити студентів СНУ ім. В.Даля до активної роботи і участі в житті нашого університету. Чим я, до речі, і займаюсь після повернення, та вже провела зустріч зі студентами кафедри германо-романської філології та перекладу, де детально розповіла про нашу поїздку та закликала їх брати участь у подібних проектах.

Делегація СНУ ім. В.Даля у Кембриджі

– Що Вас особисто зацікавило найбільше?

Дуже складно виділити щось конкретно, бо в мене різнобічні інтереси як на особистому рівні, так і на університетському. У мене була мета дослідити життя студентів, устрій їхнього студентського самоврядування. Ось наприклад, президент Студради Аматей Доку розповів мені, наскільки насправді є складним балотуватися у цей орган. Що мене вразило, так це їхня підготовка. Спочатку кандидат пише власну програму, за якою бажає працювати на цій посади, розсилає її по усіх коледжах університету (до речі, усього у Кембриджі 31 коледж). Уявіть собі, який це обсяг роботи! Це проходить з лютого по березень. Потім студент повинен виступити у кожному коледжі зі своєю програмою, а після виступу взяти участь у дебатах зі своїми слухачами, відповідати на їхні запитання. Але, як відмітив Аматей, просто фізично неможливо відвідати усі коледжі самому за такий короткий час. Саме тому кожен кандидат створює свою команду зі студентів, які допомагають йому у цьому, а також в організації виборів. Вибори, як мені повідомили, проходять кожного року у березні.

Також, мене дуже хвилювало питання, як вони досягають толерантного ставлення до представників етнічних меншин та до студентів з обмеженими можливостями.

Ще що мене здивувало – їхні умови життя у гуртожитках. Що відмінного від наших – студент сам обирає рівень комфорту. Існують кімнати різні за розмірами, побутовими умовами, кількістю людей, що проживають. Від цих показників залежить розмір плати. Як мені повідомили, вартість кімнати на місяць становить приблизно 500 фунтів.

– Чи були у Вас зустрічі, на яких Ви могли висловити якісь прохання чи побажання?

Так, звичайно були. Я вважаю, що буде доречним розповісти про візит до Парламенту в Лондоні, де було організовано засідання з баронесою, послом Британської ради та депутатами. Там у нас була можливість виступити перед аудиторією та розповісти, у якому стані перебуває університет і взагалі, як переміщення відобразилось на університетському житті. Під час свого виступу я наголосила на тому, з якими проблемами зіткнулись наші студенти та яким чином зараз ми намагаємось їх подолати. У відповідь на запитання  про те, чим вони можуть допомогти нам, особисто я висловила прохання про підтримку наступних проектів між нашим університетом та університетами Великобританії.

Відверто кажучи, я досі не вірю, що мала можливість виступати у Парламенті! Просто складно уявити, що дівчина з провінційного міста отримала шанс один на мільйон — бути почутою у самому серці країни. Було приємно бачити, що люди там чуйні,  і у Парламенті ніхто не розмовляв зі мною звисока. Справді, навіть баронеса потискала мені руку як рівній. Вони звернули увагу на проблему нашого університету та відчувається, що хочуть нам допомогти. Так само з представниками Кембриджського університету було обговорено питання й надалі підтримувати партнерські стосунки, що також є дуже важливим для СНУ ім. В.Даля.

– Чи народилися у Вас якісь ідеї після цієї поїздки?

Безумовно. На сьогоднішній день я маю далеко не одну ідею для наступних проектів, спрямованих на підвищення лідерського рівня СНУ ім. В.Даля не тільки у регіоні, а й на національному і міжнародному рівнях. Окрім того я зробила декілька пропозицій щодо подальшої плідної співпраці з представникам Студради Кембриджського університету і організації спільного проекту для їхніх та наших студентів, на що вони відразу погодилися. На разі, усі теми детально опрацьовуються  для подальшого розвитку.