Print

Рубіжанському інституту хімічних технологій виповнилося 90 років

 

За час свого існування вищий навчальний заклад м. Рубіжного неодноразово змінював свою назву, структуру, підпорядкування, але завжди залишався інститутом, який підтримував міцні зв’язки з промисловими підприємствами та впроваджував у виробництво напрацювання наукових шкіл закладу.

90-річний ювілей став нагодою згадати відданих своїй справі викладачів, вшанувати пам'ять славетних засновників навчального закладу й проаналізувати ключові етапи його непростої історії, нерозривно пов'язаної з історією хімічної промисловості міста і регіону.

Переддень І світової війни ознаменувався потужною хвилею демократичного руху, серед лідерів якого були й молоді вчені-хіміки – Микола Миколайович Ворожцов, Олександр Євгенович Порай-Кошиць, Володимир Георгійович Шапошников та інші. Саме цими ентузіастами вже у 1914 році було створено тимчасову комісію з організації акціонерного товариства хімічної промисловості «Русско-краска». У 1916 році під керівництвом Ворожцова Н. Н. і підтримки великих вчених-хіміків у підвальному приміщенні одного з московських будинків було засновано хімічну лабораторію (з 1921 р. – Центральна лабораторія Анілтресту) для синтезу складних органічних сполук, на основі якої згодом сформувався науково-дослідний інститут напівпродуктів і барвників (НИОПиК, 1931 р.). Для будівництва хімічного підприємства був обраний регіон, рекомендований свого часу Д. І. Менделєєвим – це піщані простори вздовж річки Сіверський Донець, які межують з величезними запасами вугілля Донецького кам'яновугільного басейну. Будівництво заводу припало на складний період – світова війна, революція, громадянська війна, набіги банд тощо, але завод вистояв завдяки людям, які вірили в необхідність його існування і розвитку.

З 1922 року в м. Рубіжному починається відродження заводу «Русско-Краска», перейменованого у 1925 році на завод «Красное знамя», який стає флагманом аніліно-барвникової промисловості. Для забезпечення підприємства висококваліфікованими фахівцями в 1927 році в Рубіжному відкривається хіміко-механічний технікум (ХМТ), а через два роки рішенням Наркомпрому УРСР на його базі створюється Рубежанській хіміко-технологічний інститут (РХТІ) – один з перших вищих навчальних закладів Донбасу. Навчальний комплекс, до складу якого увійшли ФЗУ, рабфак, РХМТ і РХТІ, очолив інженер-хімік Яків Ісаакович Померанчук.

У 1931 році для організації кафедри барвників з Московського хіміко-технологічного інституту до м. Рубіжне було командировано відомого радянського вченого М. М. Ворожцова (старшого). На той час його книга «Основы синтеза красителей» (1925 р.) слугує базовим підручником для підготовки фахівців аніліно-барвникової промисловості. М. М. Ворожцов очолює кафедру технології барвників РХТІ, керує науковою частиною центральної заводської лабораторії і працює над другим виданням своєї знаменитої монографії. Для читання окремих лекцій та ведення спецкурсів в інститут запрошуються вчені-хіміки зі світовими іменами – О. Є. Порай-Кошиць, М. О. Іллінський та ін. В інституті працюють професори О. Є. Кретов, А. А. Солоніна, Е. Л. Цитович, дещо пізніше – професори Н. Ф. Силін, М. М. Орлов.

У 1942 році через загрозу окупації м. Рубіжного німецько-фашистськими військами інститут був евакуйований до м. Кемерово. Високий рівень фахової підготовки в РХТІ підтверджує той факт, що майже весь передвоєнний випуск студентів особистим наказом Й. В. Сталіна було відкликано з фронтів і направлено інженерами на воєнні хімічні заводи. Проте, контингент студентів, прийнятих на навчання після повернення інституту з евакуації восени 1944 року, склав останній випуск 1949 року, коли РХТІ був закритий. Студентів з невеличкого міста було переведено у виші обласних центрів – Харківський політехнічний інститут (ХПІ), де поспіхом було створено кафедру барвників, і в щойно відкритий Дніпропетровський хіміко-технологічний інститут (ДХТІ).

У післявоєнні роки Рубіжанський хімічний комбінат (РХК) стає світовим монополістом у виробництві індигоїдних і тіоіндигоїдних, кубових та антрахінонових, дисперсних та активних барвників, оптичних відбілювачів, а пізніше і люмінофорів, які випускалися лише в Рубіжному. Продукція РХК стає відомою в понад 50-ти країнах світу. Через нестачу кадрів у 1959 році рішенням республіканського уряду відкривається Рубіжанський загальнотехнічний факультет ХПІ, директором якого призначається талановитий хімік-органік Плакідін Валентин Леонідович. Уже в перший рік на факультеті навчається 620 студентів. Для підсилення викладацьких кадрів з ХПІ відряджені чотирнадцять викладачів, серед яких О. М. Дубко, В. Д. Дубко, Г. І. Твєрдохлєбов, Л. М. Шлеєнкова, К. М. Лембік, Л. М. Лембік, Л. І. Дікая та ін.

У 1963 році факультет реорганізовано у Рубіжанський філіал ХПІ, в якому навчається 2125 студентів. РФ ХПІ зберігає міцні зв’язки з РХК і за рахунок коштів підприємства значно розширює навчальну базу – будуються й оснащуються устаткуванням два лабораторні корпуси, а потім – ще два навчальні корпуси і гуртожиток. Філіал виходить на перше місце в СРСР за площею навчальних приміщень на одного студента, у ньому функціонує три факультети, працюють близько 100 викладачів. У 1969 році чисельність студентів сягає 3900, навчання проводиться за чотирма напрямками (технологія органічних речовин, технологія барвників, обладнання хімічних виробництв, автоматизація хімічних виробництв) для забезпечення інженерними кадрами промислових підприємств регіону. У структурі РФ ХПІ функціонує Сєверодонецький вечірній факультет, на базі якого пізніше було створено Сєверодонецький технологічний інститут.

У 1973 році РФ ХПІ реорганізований у Рубіжанській філіал Ворошиловградського машинобудівного інституту (РФ ВМІ). У 1976 році наказом Міністерства вищої освіти України у філіалі було створено кафедру технології високомолекулярних сполук, яку очолив талановитий організатор, ініціативна й енергійна людина – к.т.н. Володимир Зіновійович Маслош.

У 1987 році РФ ВМІ було підпорядковано Дніпропетровському хіміко-технологічному інституту (РФ ДХТІ), в 1993 році філіал увійшов до складу Східноукраїнського державного університету (РФ СУДУ), а в 2000 році отримав назву «Рубіжанській філіал Східноукраїнського національного університету» (РФ СНУ).

На урочистому заході з нагоди 90-річчя колег-далівців від імені ректора СНУ ім. В. Даля привітав перший проректор університету Дмитро Марченко.

Напередодні святкування 100-річного ювілею керівництво СНУ ім. В. Даля звернулося до Центрального державного кінофотофоноархіву імені Г.С. Пшенічного щодо кінохронікальних матеріалів про університет. Один з них – про Рубіжанський інститут хімічних технологій.