Мета:

Сучасні головні виробництва організовані у вигляді сталого поєднання послідовних автоматизованих і ручних завдань. Кожна установка, на якій виконується одне або кілька завдань, призначена для оптимальної продуктивності, і вся лінійна послідовність операцій також оптимізована для продуктивності. Ця парадигма є ефективною, коли виробництво працює на максимальній потужності й ті ж самі завдання повторюються таким же чином у кожному циклі. Однак, вона не дуже добре пристосовується до інших ситуацій. Складність і вартість організації такого виробництва різко зростає, коли справа доходить до гнучкого виробництва або логістики, як, наприклад, при поєднанні різних моделей продукції, а вартість впровадження нової референтної продукції також є дуже високою. Крім того, така модель не має можливості реагувати на непередбачені технічні проблеми, які можуть виникнути.

Майбутні головні виробництва повинні бути гнучкими і визначати мереж, в яких тісна співпраця між людьми, машинами і роботами є ключем до продуктивності, наприклад операції з технічного обслуговування і зміни в налаштуваннях продукції. Тому варто підтримати головні виробництва, а саме розширити можливості сприйняття, включаючи здатність розмірковувати над сприйняттям навколишнього середовища. За допомогою новітніх вбудованих когнітивних функцій машини і роботи повинні бути в змозі працювати як мережеві об’єкти в реальному напівструктурованому середовищі, будучи в змозі адаптувати свою поведінку до непередбачених змін або ситуацій. Крім того, когнітивні можливості дозволять машинам і роботам еволюціонувати від програмування для виконання завдання до обробки безлічі різних завдань.


Сфера:

Науково-дослідницька діяльність повинна стосуватися принаймні трьох наступних галузей:

Сприйняття як інтегрована когнітивна здібність, враховуючи спільне сприйняття (не тільки з датчиків, встановлених на панелях, але і з можливостями сприйняття сигналів по всьому цеху), розуміння місця дії, міркування і необхідних дій (активне сприйняття).

Сприйняття як спосіб створення інтелектуальних, спритних “універсальних” пристроїв для обробки або маніпулювання продукцією або інструментами (наприклад, обробка м’яких об’єктів або таких, які змінюють свою форму, або пристроїв, які не призначені для виконання завдань).

Мобільність як ключовий фактор гнучкості: машино- і роботосистеми повинні бути не тільки в змозі самостійно орієнтуватися на реально змінювані навколишні умови, але також розвивати компетенції, щоб перейти від навігації на рівні середовища до точного позиціонування, необхідного для завершення операції.

Методи і технології для усунення фізичних бар’єрів, такі як охорона безпеки або супровідні документи вже було розроблено, але система охорони безпеки системи в цілому відсутня. Для відкриття шляху до сертифікації треба дослідити когнітивні здібності для того, щоб гарантувати постійну безпеку, в тому числі, коли система вимкнена (наприклад, обслуговування, помилка в системі).

Адаптація через контекстне усвідомлення і міркування, спрямовані на те, щоб машини і роботи знали свої оточення, могли сприймати і отримувати інформацію про незапрограмовані і неочікувані ситуації і адаптувати свою поведінку, щоб краще справлятися з ними, враховуючи аспекти безпеки.

Безперервне навчання та обмін інструментами, зводячи до мінімуму початкові зусилля програмування, повторне використання придбаних здібностей і компетенцій в порівнянні з існуючими знаннями машин.

Роботи і машини не повинні розглядатися як окремі об’єкти, але повинні бути частиною єдиної інтерактивної мережі, яку треба визначити і, можливо, стандартизувати.

Доказ концепції у межах, принаймні, однієї демонстраційної моделі треба буде надати до кінця проекту, за винятком промислово придатних прототипів, переконливо демонструючи можливість пристосування до промислових потреб з урахуванням вікових та гендерних аспектів, а також засобів безпеки працівників для будь-якого випадку.

Діяльність, як очікується, зосередить увагу на Рівнях технічної готовності від 5 до 7 і буде зосереджена навколо 6.

Ця тема перекликається з діяльністю KET (Ключових перспективних технологій).

Комісія вважає, що пропозиції, які запитують від ЄС фінансування у межах від 4 до 6 млн євро дозволять вирішити це завдання відповідним чином. Тим не менш, це не виключає розгляд і вибір пропозицій, що запитують інші суми.


Очікувані результати:

Розроблені машино- і роботосистем повинні мати значний вплив в наступних областях:

Автоматизація попереднього ручного виробництва для того, щоб перевести європейські заводи з країн дешевої робочої сили назад до Європи.

Зміцнення глобальної позиції європейської промисловості шляхом впровадження нових технологій, пов’язаних з машинами і роботами з розширеними можливостями.

Зміцнення інноваційного потенціалу Європейської обробної промисловості шляхом створення нових продуктів, що стане можливим з використанням нових розвинених технологій.

Скорочення витрат на налаштування і адаптацію нової продукції на 20%, підвищення ефективності.

Значне поліпшення пристосованості виробничих систем.

Для того, щоб забезпечити вагомий вплив, в пропозиції повинні бути відображені стандартизація та сертифікація діяльності.

Пропозиції повинні включати економічну модель і стратегію експлуатації, як зазначено у Введенні до частини LEIT цієї робочої програми.

Ця тема доповнює інші теми проблем в цій області, що фінансуються за темами FOF-12-2017 a.ii та LEIT-ICT.