Print

Далівські археологи знайшли унікальні поховання епохи бронзи

 

Фахівці Археологічного науково-дослідного центру «Спадщина» Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля виявили під Лисичанськом унікальні поховання стародавніх катакомбних племен.

У розкопках чергової успішно завершеної експедиції Далівського університету взяли участь близько 30 осіб. Крім співробітників Археологічного центру «Спадщина» і Археологічного музею, до неї увійшли добровольці зі студентів та випускників юридичного факультету університету, які вирішили присвятити свої канікули благородній справі охорони і вивчення національної історико-культурної спадщини (Олексій Риндич, Роман Пономарьов, Єлизавета Стадник, Денис Іщенко, Костянтин Євтушко, Дмитро Багліков та інші).

«У поточному польовому сезоні археологам університету, на базі якого спільним наказом МОН і НАН України утворено Східноукраїнський відділ Інституту археології НАН України, треба було провести охоронні розкопки курганів, які руйнуються, виявлених в ході інвентаризації пам`яток археології на території Лисичанської міської ради, – розповів керівник Археологічного науково-дослідного центру «Спадщина» професор Сергій Санжаров. – З цією метою між СНУ ім. В. Даля та Лисичанською міськрадою був укладений договір про співпрацю і створена експедиція. Саме завдяки спільним зусиллям в порівняно короткий термін – один місяць – нам вдалося розкопати три древні кургани на північно-західній частині Лисичанська та викрити 20 стародавніх поховань, датованих бронзовим віком (25-15 ст. до н.е.)».

Унікальним за своїм науковим змістом були поховання кургану на межі міст Лисичанська та Новодружеська. Тут виявлено п`ять стародавніх поховань. Основним і центральним у даному кургані було раннєкатакомбне поховання № 5, створене у величезній за розмірами підземній поховальній камері. Вхід в камеру був закритий масивної плитою з піщанику, навпроти якої виявлено дві кам`яні антропоморфні стели, що виконують функцію оберегів-зберігачів душ конкретних померлих. Судячи зі складності поховального обряду, масштабних розміров поховальної споруди і самого древнього кургану (висота до двох метрів при діаметрі в 25 метрів), дане поховання належало до числа представників родової знаті на рівні аристократії великого союзу племен.

Сама похоронна камера в поперечнику досягала 3,5 метри, здійснена на глибині трьох метрів і мала не традиційну овальну, а шестикутну форму, що, ймовірно, відображало міфологічні уявлення про форму навколишнього світу. Гострі кути камери були орієнтовані на північ і південь, а двоє похованих (чоловік і жінка) укладені обличчям на схід, у бік виходу з камери. При цьому вони були розміщені в скорченому положенні на правому боці в позі сплячих.

Дивує стан кістяка чоловіка. Виявилося, у момент здійснення поховання вже були відсутні частини його тіла (не було рук, гомілкових кісток лівої ноги, лицьової частини черепа). Такі поховання зустрічаються досить рідко і трактуються археологами як розчленовані, тобто одноплемінники поховали залишки тіла померлого, загиблого на стороні, можливо, під час полювання, військових походів тощо. Але найдивовижніше, що в момент поховання одноплемінники реконструювали обличчя померлого за допомогою сирцевої глиняної маси. Вони створили на частині черепної кришки, що збереглася, реальний портрет стародавньої людини, навіки відобразили його вигляд. У науковому відношенні – це унікальне відкриття, що конкретизує складності ідеологічних уявлень стародавніх жителів України бронзового віку. Подібні відкриття ще не зустрічалися в археології даного періоду всього Північного Причорномор`я.

Загадки стародавніх катакомбних племен ще належить розкрити в ході лабораторних досліджень отриманих матеріалів. Але вже перші інтерпретації виводять на тісні культурні зв`язки давніх жителів Східної України середини третього тисячоліття до нашої ери з цивілізаціями Давнього Сходу. Саме в останніх широко використовувалися в похоронній обрядовості як портретування черепа, антропоморфної стели, так і шестикутні фігури, наприклад, зірка Давида. Виходить, в ту далеку епоху територія сучасної України вже входила в ареал впливу світової цивілізації країн Стародавнього Сходу.

Після реставраційних робіт на основі отриманих знахідок буде організована виставка нових експонатів Археологічного музею СНУ ім. В. Даля.

Підготувала Наталія Вергуненко