Літературно-музичний вечір під такою назвою, присвячений творчості Тараса Григоровича Шевченка, проведено кафедрою романо-германської філології та перекладу.
Організаторами заходу виступили викладачі Тетяна Іртуганова, Кирило Ігошев та Катерина Грищенко за підтримки завідувачки кафедри Марини Літвінової.
Активну участь у підготовці свята взяла студентка групи ФФ-341 Світлана Пєшкова (окрім власне виступу, Світлана прикрасила аудиторію портретом Тараса Григоровича та рушником, вишитими власноруч).
Світлана Пєшкова
Основною темою заходу стало ознайомлення зі спадщиною поета у перекладах різними мовами світу. Зокрема історію таких публікацій його творів присутнім компетентно розповів викладач Кирило Ігошев. Цей ракурс вивчення шевченкових творів є надзвичайно актуальним для учасників вечора, оскільки переважна їх більшість – майбутні перекладачі.
Кирило Ігошев
Поезії французькою мовою представили студентки групи ФФ-351 Євгенія Мананкова («Заповіт») та Анастасія Ялова («Мені однаково»), англійською – студент групи ФФ-351 Олександр Березін («Реве та стогне Дніпр широкий»). Емоційно забарвлене виконання цих учасників заходу додало нового звучання давно знайомим шевченковим творам.
Аспірант-іноземець з Нігерії Тобенна Філіпс зробив яскраву доповідь про творчість відомого нігерійського письменника Шоїнки Воле, який на Батьківщині вважається сучасним класиком, проте не є широко відомим нашим читачам. Другим його номером була декламація вірша «Садок вишневий коло хати».
Тобенна Філіпс
Особливої виразності заходу надали виступи студенток групи ФФ-341 та АМП-16д Світлани Пєшкової та Вікторії Рибалко, які надзвичайно майстерно прочитали вірші у супроводі вишукано оформлених презентацій, що не залишило байдужими глядачів.
Вікторія Рибалко
Як додатковий елемент гості прослухали записи пісень, написаних на основі поезій Шевченка у виконанні Олени Петляш «Карі очі» (акомпанемент відомого композитора Миколи Лисенка, студія «Інтернаціональ Екстра-Рекорд», Київ, 1909 рік) та «Бандуристе, орле сизий» Ірини Білик.
Творчість Тараса Шевченка є актуальною та цікавою для будь-яких народів, оскільки головними її концептами залишаються любов, щастя та Батьківщина, що є універсальними для всіх мешканців нашої планети, а завдання перекладачів – грамотно передати їх засобами рідної для них мови.
