Print

Магія майбутнього крізь дзеркало минулого

 

В стінах Навчально-наукового інституту права і історії Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відбулася не пересічна подія  була проведена Міжнародна наукова конференція студентів, аспірантів та молодих вчених «Актуальні проблеми новітньої історії». Пленарне засідання урочисто відкрили проректор з наукової роботи професор Юрій Осенін і директор ННІ права і історії професор Лідія Лазор, яка побажала учасникам цікавої дискусії та нових наукових здобутків. Конференція проводилась трьома мовами: англійською, російською і українською. У її роботі взяли участь представники різних регіонів України, виявили зацікавлення і молоді науковці з Росії. Наукові дискусії розгорнулися навколо економічних, політичних і культурних відносин України з країнами світу. Не залишилися осторонь і віковічні проблеми, що турбують свідому молодь. Актуальні питання історії держави та права віднайшли своє відображення в роботах молодих дослідників. Турбує молодих вчених і питання світового тероризму, загроза якого імовірна сьогодні навіть для пересічного громадянина. Тому, діяльність терористичних угруповань, які загрожують міжнародному спокою і добробуту окремих країн, учасники конференції визначили як глобальну проблему людства. 27 листопада 2006 року в Навчально – науковому інституті права і історії Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля відбулася також Міжнародна наукова конференція “Проблеми світового розвитку в історичному контексті”, у роботі якої взяло участь більше 50 науковців з різних регіонів України, зокрема з Херсону, Черкас, Києва, Харкова, Одеси, Запоріжжя, Дніпродзержинська, Луганська тощо, а також з Російської Федерації (Москва, Бєлгород) та Чеської Республіки. Проведення міжнародних наукових конференцій має важливе значення. Для сучасної України, котра перебуває у процесі пошуку найбільш оптимальних моделей політичного устрою та економічного розвитку, є актуальною відповідь на питання: “Яким йти шляхом, щоб швидко і безболісно побудувати громадянське суспільство, яке базувалося б на засадах паритетної демократії?”. Щоб відповісти на це питання необхідно знати історію держави, аналіз якої сприятиме визначенню помилок та прорахунків минулого, що важливо задля недопущення їх у майбутньому. Міжнародна конференція “Проблеми світового розвитку в історичному контексті” працювала за різними науковими напрямками. Перший напрямок обумовлений складними співвідношеннями між різними країнами, інтеграційними процесами у світі та процесам глобалізації. На конференції піднімалося питання особливостей українсько-російських відносин як одного з інтеграційних векторів (А.Д.Ковальова); проблеми входження України у глобальне інформаційне суспільство (М.О.Орешкіна). Визначалися особливості міжнародних відносин у середні віки. Зокрема розкривався досвід зовнішньої політики Русі в удільну добу (Н.Д.Кальніцька), досвід взаємин між мусульманським Сходом та християнською Європою (В.Г.Крюков), обговорювалися питання османської і молдавської долі у планах Польщі та Угорщини (В.А.Крот), а також взаємини між західнослов’янськими племенами (В.М.Бодрухин). Другий напрямок присвячений одній з глобальних проблем – тероризму, на якому визначався досвід використання жінок у терактах (Сальник С.О.) та джерела фінансування угруповань (Н.О.Панченкова). Третій напрямок розкривав засади світової та вітчизняної історії держави та права. Проведений аналіз права християнської церкви (В.В.Лазор), розглянуті події євангелічного руху у процесі поширення Реформації (С.А.Каріков), визначені особливості релігійної політики радянської влади (С.А.Підченко). З’ясовані деякі основи політичного устрою на досвіді Югославії (Ю.В.Шахін), Болгарії (Т.В.Татолі), Росії (М.Б.Закіров), а також інші проблеми законодавства (А.І.Берестовий, Л.М.Давиденко). Четвертий напрямок спрямований на висвітлення світової та вітчизняної історії ґендерних відносин. Зрозуміти проблеми ґендерних відносин у суспільстві та знайти оптимальні шляхи вирішення їх неможливо без вивчення історії жінок. Жінки мають право на власну історію, а не лише бути вписаними у загальну, як це було довгі роки. Необхідність перегляду старих концептуальних підходів до визначення місця жінок у соціумі та з’ясування справжньої ролі та статусу жінок у всіх сферах життєдіяльності суспільства, що передбачає вивчення історії жінок у межах всієї соціоекономічної системи з нових позицій за допомогою нових підходів, зокрема ґендерного довела О.О.Кривуля. Вона зазначила, що потрібні в історичній науці ґендерні дослідження, в тому числі і дослідження історії жінок, як їх обов’язкової складової для розуміння взаємин між статями. Історію жінок та історію взаємин між статями у сільському господарстві України проаналізували Л.М. та О.В.Десятнікови, О.М.Сапицька, Т.О.Дорош. Основні аспекти ґендерної політики нацистського режиму висвітлила О.П.Школова. Проблему ґендерного паритету політичних прав на сучасному етапі з’ясувала О.Р.Хотькіна. П’ятий напрямок конференції був присвячений висвітленню в історичному контексті економічних та побутових проблем. Зокрема значної уваги було приділено мало вивченим аспектам становища сільського господарства і взагалі села у першій половині ХХ століття (Ю.А.Кравець, С.В.Корновенко, Н.І.Земзюліна, С.А.Міняйло). Питання збалансування аграрного виробництва між природними та економічними чинниками протягом ХХ століття в англо-американській літературі розкрито С.А.Морозовою. Проблему управління промисловістю у регіонах Росії досліджено О.Ю.Прокофьєвою. Актуальними є питання житлово-комунального та медичного забезпечення населення України в історичній ретроспективі, зокрема на досвіді першої половини ХХ століття (С.Г.Закірова, А.В.Фомін, Ю.В.Барабаш). Шостий напрямок обговорення сприяв більш повному розумінню становища національних меншин в Україні кінця ХІХ – першої половини ХХ століття в тому числі етнодемографічних процесів на Донбасі (А.І.Ладига, А.Б.Невзліна, В.О.Сиволапов). Сьомий напрямок стосувався проблем духовних цінностей молоді та реформуванню вищої школи в Україні (Н.М.Сафонова, В.Є.Циганок). Восьмий напрямок присвячений висвітленню невідомих біографічних даних та внеску у науку та суспільно-політичний розвиток найвидатніших діячів нашої держави, таких як фітосоціолога Й.К.Пачоського (О.П.Безлуцька), академіка О.В.Квасницького (Т.П.Гармаш), природознавця В.Вернадського (І.В.Довжук), письменника та правозахисника М.Руденка (Г.С.Лутова), голови Київської філії Сільськогосподарського наукового комітету України А.Г.Терниченка (А.С.Білоцерківська), голови земської Слов’яносербської управи В.М.Родакова (О.В.Носенко), викладачів та вчених Луганська Холодиліних (Л.В. та І.А.Родіни), історика М.І.Яворського (В.І.Роєнко) тощо. Особливо слід відмітити розкриття особливостей життєдіяльності видатного державного діяча і науковця С.О.Єфремова, якому в Україні відзначають 130 років з дня народження. С.О.Єфремова було засуджено на процесі “СВУ” і позбавлено на 10 років волі. Покарання від відбував у сталінських репресивних таборах, де і помер у 1939 р. за три місяці до закінчення терміну покарання. С.О.Єфремов був реабілітований 11 серпня 1989 року, а його ім’я повернуте народу (В.Ф.Литвиненко). Також на конференції висвітлювалися деякі аспекти з історії науки і техніки (Н.О.Паюк, О.С.Мудрук, Т.В.Хоменко, О.І.Трофимяк). Отже, наукова конференція показала багато проблем, які існували раніше і які існують зараз у суспільстві. Дискусійних характер конференції, невимушена обстановка, доброзичливість і повага до учасників з боку її організаторів, зокрема завідувача кафедри всесвітньої історії, професора Михайлюка Віталія Павловича та завідувача кафедри архівознавства, професора Довжука Ігоря Володимировича, які керувалися підтримкою ректора СНУ ім.В.Даля професора Голубенка Олександра Леонідовича та директора ННІ права і історії, професора Лазор Лідії Іванівни, сприяли накопиченню лише позитиву та нового енергетики, з якою науковці почнуть нові дослідження. Конференція показала, що у подальшому необхідне проведення подібних заходів, на яких вчені мають можливість висловити власну точку зору на будь-які проблеми, ознайомитися із новими набутками в історичній науці та ознайомити з ним широкий загал. Наша історія – то наше минуле і нею не можна нехтувати. Можна і потрібно творити нову, сучасну історію, але таку, щоб не було соромно перед нащадками. Перебуваючи на смертному одрі, велика артистка Радянського Союзу Любов Орлова на аркуші паперу в останнє написала: “ВЕСЬ СЕКРЕТ ЖИТТЯ В ТОМУ, ЩОБ ПІДГОТУВАТИ ДОБРІ СПОМИНИ”. Добрі спомини в нашій прекрасній Україні будуть лише тоді, коли ми кожного дня, кожної хвилини життя будемо “чаклувати” лише на добро і щастя і творити все задля прогресу держави та процвітання кожного громадянина. Міжнародна конференція у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля завершилася і залишила по собі справді “ДОБРІ СПОМИНИ”. Учасники зазирнули у дзеркало минулого, яке допомогло віднайти деякі рішення на складні питання сучасності, що, можливо, сприятимуть нашому народу у творенні магії майбутнього.