Print

ENG-GLOBALLY-04-2017: НАУКОВА ДИПЛОМАТІЯ ДЛЯ ПОЛІТИКИ СУСІДСТВА ЄС

Мета:

Сусідні з ЄС регіони через ряд об’єктивних причин є тією чи іншою мірою досить неспокійними. Східне партнерство ще донедавна було під питанням, особливо через тривалу кризу в Україні та складні і невизначені відносини з Росією. На Південно-Сході відносини ЄС з Туреччиною все більш стають напруженими, оскільки на кордоні Туреччини конфлікт у Сирії і безчинства Ісламської держави призведи до високого ступеня нестабільності. На Західних Балканах процес вступу до ЄС країн-кандидатів все ще є складним. І, нарешті, Схід і Південь Середземномор’я став ареною глибоких і заплутаних змін ще з часів “арабських революцій” в 2010/11 рр.
На цьому тлі справедливо зауважити, що мета Європейської політики сусідства (ЄПС) стосовно розвитку тісніших відносини ЄС з його сусідами, щоб уникнути появи нових розділових ліній і сприяти зміцненню добробуту, стабільності та безпеки всіх, залишається не досягнутою. Більше ніж через десять років після створення, Європейська політика сусідства (ЄПС) [[Європейська політика сусідства охоплює Алжир, Вірменію, Азербайджан, Білорусь, Грузію, Єгипет, Ізраїль, Йорданію, Ліван, Лівію, Республіку Молдова, Марокко, Палестину (це позначення не тягне за собою будь-якого визнання Палестини як держави і не виключає можливості визнання Палестини як держави), Сирію, Туніс і Україну]] знаходиться під пильним наглядом в 2015 році.
Тому завдання полягає в систематизації всієї наявної наукової інформації про ці країни для того, щоб краще сформулювати визначення і впровадження нової політики сусідства, а також розробити конкретні дії для культурної та наукової дипломатії як інструменту зміцнення партнерства та загального розуміння в межах і поза межами сусідства ЄС. Враховуючи затяжні конфлікти як на Сході, так і на Півдні, очікується, що наукова дипломатія зможе допомогти побудувати мости через кордони і культури, особливо там, де інші механізми неможливо впровадити, або вони є менш ефективними.

Сфера:

Ці спільні дії та підтримка повинні забезпечити перегляд та критичний огляд всіх доступних результатів досліджень про сусідні регіони Європейського Союзу, в тому числі всіх дій, пов’язаних із галуззю наукової дипломатії [[Для дослідження ЄС, див., наприклад, проекти FP7 CASCADE (HTTP: / /www.cascade-caucasus.eu/) і ISSICEU (http://www.issiceu.eu/) для Кавказу і ARAB-TRANS (www.arabtrans.eu/), SAHWA (www.sahwa.eu/), POWER2YOUTH (www.power2youth.eu/) для країн Середземного моря; заклик “Європа як гравець світового масштабу” в рамках 6 Робочої програми для вирішення соціальних проблем у 2014/2015 роках; Дослідження та інновації для підтримки Європейської політики сусідства (http://ec.europa.eu/research/iscp/pdf/publications/neighbourhood_policy.pdf) та інших схожих ініціатив, таких як PRIMA (Партнерство в галузі наукових досліджень та інновацій в країнах Середземномор’я. Комісія наразі готується внести пропозицію до законодавства, щоб оцінити ініціативу відповідно до статті 185 TFEU).
Така пропозиція має на меті синтезувати знання про усі сусідні країни і регіони, беручи до уваги усю різноманітність досліджуваних суб’єктів, і з часом порівняти досвід проведених змін з точки зору ЄС та країн третього світу. При цьому, слід розуміти успіх і невдачі дипломатичних зусиль в регіонах. Слід також розглянути відповідні результати спільних міжнародних проектів за участю сусідніх країн і всіх відповідних існуючих правових документів проведення політики у різних галузях (наприклад, енергетики), беручи до уваги роль іншої держави (наприклад, США, Росії та сусідів сусідів) та недержавних суб’єктів в різних сусідніх регіонах.
На цій основі такі спільні дії та підтримка мають проаналізувати, яку роль наукова дипломатія може грати і де її краще застосувати для сприяння стабільності, безпеці і процвітанню. Слід визначити конкретні перешкоди для наукової дипломатії у відповідних регіонах (наприклад, питання про знижену академічну мобільність через триваючі або заморожені конфлікти, візові обмеження і обмеження з контролю безпеки і т.д., які призводять до дуже обмежених можливостей для запрошених вчених і науковців). Слід також звернути увагу на роль і значущість сусідів сусідів і недержавних суб’єктів у різних сусідніх регіонах, а також відповісти на питання, чи має наукова дипломатія бути «тихою дипломатією» (низького профілю), або «видимою», щоб стати бути ефективною. Треба також передбачити необхідність додаткового дослідження, щоб охопити взаємозв’язок внутрішньої і зовнішньої політики і роль наукової дипломатії у вирішенні деяких з найбільш актуальних спільних проблем, наприклад запобігання конфліктів і управління ними, створення робочих місць та міграції, продовольчої та енергетичної безпеки, охорона навколишнього середовища та зміни клімату, радикалізація, пандемії для здоров’я.
На підставі накопиченого досвіду треба надати першочергові рекомендації стосовно проведення такої політики.
Слід підтримувати зв’язок між проектами, забезпечувати форуми для дискусій, обговорення і поширювати результатів проекту між відповідними зацікавленими сторонами, в тому числі політиками, соціальними партнерами та організаціями громадянського суспільства в Європі і в країнах третього світу. Слід винести уроки і надати директивні рекомендації, які поєднують загальні зауваження про стратегії сусідства Союзу і політики за сценаріями, які враховуватимуть специфічні особливості регіонів та країн. Треба також належним чином врахувати відмінності і подібності між досліджуваними регіонами і їхні історичні зв’язки з Європою і державами-членами ЄС.
Більш широка участь цільового регіона (регіонів) заохочується, у тому числі практики в області дипломатії, здійснення політики та ЗМІ.
Комісія вважає, що пропозиції, які запитують від ЄС фінансування у межах 1500000 євро, дозволять вирішити це завдання відповідним чином. Це не виключає розгляд і вибір пропозицій, що запитують інші суми.

Очікувані результати:

Такі спільні дії та підтримка призведуть до консолідації знань з наукової дипломатії в діяльності Європейської політики сусідства, а також науково-дослідницького розуміння того, як найкраще застосувати ці знання в складних умовах сусідства ЄС. Такі кроки дозволять зібрати набір рекомендацій для ЄС зі стратегій наукової дипломатії, політики і конкретних дій в цих регіонах, забезпечити оцінку діяльності відповідно до критеріїв, за якими вона буде розвиватися. Ґрунтуючись на цих політично вагомих ідеях, спільні дії та підтримка дозволять оцінити з наукової точки зору майбутній розвиток наукової дипломатії сусідства ЄС, орієнтуючись на зміцнення стабільності, розвитку демократії та процвітання в ближньому зарубіжжі. Це забезпечить широке поширення результатів серед відповідних зацікавлених сторін, включаючи політиків.

Примітка:

Ця діяльність безпосередньо спрямована на підтримку розвитку та впровадження бази знань для стратегій досліджень та інновацій, а також для підтримки різних груп зацікавлених сторін. Її виключено з делегації Виконавчого агентства досліджень. Здійснюватиметься вона службами Комісії.