Print

У Далівському університеті аналізують вступні іспити 2005 року

 

У вищих навчальних закладах почалися заняття. Багато абітурієнтів стали студентами Далівського університету. Однак не всі змогли здійснити свою мету – продовжити своє навчання у найпрестижнішому вузі регіону. Як свідчить аналіз ситуації – у багатьох випадках виявляється низька підготовка абітурієнтів з математики. А це наводить на роздуми. З питаннями та спробою прояснити ситуацію ми звернулися до декану факультету математики та інформатики Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля кандидата технічних наук, доцента Миколи Крамаря

– Микола Максимович, яким чином проводилися вступні іспити з математики в цьому році?

– Методом тестування. Ми уже маємо досвід тестування протягом декількох останніх років. Тести з математики складаються з трьох груп завдань у відповідності з методикою, згідно з якою протягом двох останніх років проводиться державний експеримент в Києві, Львові, Донецьку та Одесі. Перша група містить п’ять задач обов’язкового рівня, в основному репродуктивного характеру, на 1-2 логічних кроки. Абітурієнт мусить вибрати та підкреслити правильну відповідь із чотирьох, запропонованих у бланку тесту. Друга група – два завдання підвищеного рівня. Розв’язання цих завдань потребує від абітурієнта творчого застосування одержаних знань, та може бути виконаним максимум за 3-5 кроків. Відповідь для цих завдань не приводиться. Третя група – завдання підвищеного рівня. Розраховано на абітурієнтів, котрі вивчають шкільний курс на поглибленому рівні, займаються в гуртках, приймають участь у олімпіадах. Разом у тесті з математики 8 завдань, на виконання роботи відводилось 90 хвилин.

– На перший погляд 90 хвилин на 8 задач, не замало?

– Для порівняння скажу, що в тестових завданнях минулого року в рамках державного експерименту для розв’язання 34 задач було відведено 180 хвилин.

– Яке Ваше враження від результатів тестування з математики цього року?

– Нічим тішитись. Протягом принаймні 5-7 останніх років рівень математичної підготовки абітурієнтів постійно падає. Це підтверджується тією статистикою, яку надають нам результати іспитів. Щодо результатів цього року наведу наступні цифри. Тестувалися з математики 1943 абітурієнти. З них тільки 319 (17%) одержали оцінку більше ніж 6 із 12 можливих; 121 абітурієнт одержав незадовільні оцінки (менше чотирьох). Восьму задачу (підвищеного рівня) розв’язали тільки 8(!) абітурієнтів.

– Чи можете Ви проаналізувати результати, показані шкільними відмінниками, тобто медалістами?

– Так, звісно. Заяви на вступ до університету подавали 153 медаліста – випускників шкіл м. Луганська та 209 медалістів шкіл області або інших регіонів. На підставі конкурсу зараховано 88 медалістів шкіл міста Луганська та 97 випускників інших шкіл. Слід зазначити, що тільки 4% усіх медалістів одержали 10 і більше балів з математики (тобто підтвердили шкільну оцінку), а 2,5% медалістів зовсім не змогли одержати позитивної оцінки.

– Чи не занадто великого значення Ви придаєте математиці, адже сьогодні на дворі вік комп’ютерів, хай вони й роблять розрахунки?

– По-перше, щодо комп’ютерів. Комп’ютер – це тільки інструмент. Сам по собі він вміє виконувати тільки дві арифметичні дії: складати числа, та помножувати число на одиницю з мінусом, решта – це програмні продукти, розроблені людиною, до речі – математиком – програмістом. По-друге, сьогодні без математики неможливо навіть уявити собі успішний розвиток бодай якої галузі діяльності людини. І нарешті – головне. Успішне оволодіння математичними знаннями допомагає людині орієнтуватися в складних та нестандартних ситуаціях, надає навички шукати та застосовувати оригінальні та штучні прийоми в будь яких інших галузях своєї діяльності, привчає до використання логіки та строгості суджень при прийнятті рішень, оптимізує процес мислення та дії. З іншого боку, більшість абітурієнтів, що вступали до нашого навчального закладу в цьому році (більш ніж 77%) мають досить поверхневу математичну підготовку. Я маю багато інформації з цього приводу для розмови зі спеціалістами і не хочу обтяжувати читачів математичними термінами, скажу тільки для прикладу, що задачі з планіметрії, стереометрії, тригонометрії практично більшість абітурієнтів не розв’язували. Більш того, навіть арифметичні задачі викликали труднощі у багатьох абітурієнтів. На жаль, така картина занепаду математичної підготовки у школах нашого міста та області приймає вигляд закономірності.

– Сакраментальне питання: хто винен та що робити?

– Я не маю на меті шукати винних, але кожному зрозуміло, що дітей вчать у школі. Навчання здійснюють вчителі, а вчителів готують відповідні навчальні заклади. Окрім того існує система підготовки, навчальні плани, програми та таке інше. Останніми роками системі освіти в Україні на державному рівні було відведено досить скромне місце. Це загальновідомий факт і не буду цю тему розвивати. Але наслідки такі: раніше вчителів математичного профілю в Луганській області готував фізико-математичний факультет педагогічного інституту ім.Т.Г.Шевченка. Сьогодні в структурі педуніверситету такого підрозділу немає. Вчителів математики випускають, але в процесі спілкування з нашими абітурієнтами та студентами виявляється, що не кожний молодий учитель математики в змозі допомогти школяреві розв’язати конкурсну задачу, організувати заняття математичного гуртка, тощо. Що робити. Найперше і головне потрібно зрозуміти суспільству, що без знань взагалі сьогодні неможливо досягти успіху ні в одній із сфер людської діяльності. По-друге – на державному рівні переглянути відношення до освіти в цілому. Слід зазначити, що перші кроки нової влади, в тому числі нашого Міністерства освіти і науки дають змогу для обережного оптимізму. Щодо рівня підготовки учителів, вважав би за доцільне увести післядипломне тестування молодих спеціалістів фахівцями відділів освіти в розпорядження яких прибувають для працевлаштування випускники вищих навчальних закладів. Це дало би змогу здійснювати зв’язок замовника спеціалістів та користувача на користь одного та другого. Учням та їх батькам, які планують проводжувати навчання в вищій школі порадив би не задовольнятись тільки шкільною підготовкою, а при змозі займатись додатково, наприклад, на підготовчих відділеннях, які працюють у більшості навчальних закладів, а головне – навчитись працювати самостійно з підручником, у бібліотеці або вдома.

– Микола Максимович, а Ви маєте данні відносно того які знання показали випускники різних шкіл міста Луганська при вступі до університету в цьому році?

– В нашому місті декілька середніх навчальних закладів користуються авторитетом у населення, їх всі знають. Можна було привести детальний аналіз по школах та дисциплінах. Але думаю, цікавим для читачів були б деякі інтегральні показники, зокрема: школа, відношення кількості випускників цієї школи зарахованих за конкурсом до числа тих хто здавав іспити (бюджетна форма навчання) та кількість поступивши медалістів із числа також тих хто здавав іспити. Наводжу дані по групі лідерів у відповідності з вищевказаним: СШ №36 – зараховано за конкурсом 90% від загального числа тих, хто здавав вступні іспити, в тому числі 2 медалісти із 2, які подали заяви; далі СШ№57 – 67% (2 медаліста із 4); СШ№8 – 61% (в т.ч. 9 із 13 медалістів); СШ№17 – 61% (1 медаліст із 1); СШ№40 – 59%; СШ№1 – 58% (5медалістів із 7); СШ№24 – 58% (1 медаліст із 3). В середньому по школах м.Луганська кожен другий випускник, хто надав документи, успішно впорався з іспитами та вступив на бюджетну форму навчання до нашого університету, хоча є школи, де такий результат показали тільки один випускник із чотирьох. Значний відрив від інших СШ№36 можу прокоментувати так. Окрім того, що в цій школі дійсно добре навчають, є ще при наймі дві причини. По-перше, це спеціалізована школа, відбір в яку, як мені відомо, відбувається за конкурсом, а по-друге, значна кількість абітурієнтів прийшли на спеціальність «Переклад». На завершення, дякую всіх за увагу до нашого навчального закладу, а особливо – за турботу щодо математичної підготовки учнів в нашому регіоні. Бажаю всім нашим майбутнім абітурієнтам наполегливості при оволодінні математичними знаннями – це неодмінно приведе до успіхів в майбутньому.

Центр зв’язків із громадськістю Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля