Print

У СНУ ім. В. Даля провели майстер-клас з писанкарства

 

Аспірант кафедри педагогіки й асистент кафедри української мови та літератури Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Олена Соболь провела майстер-клас з писанкарства для студентів вищих навчальних закладів. Брали участь у цьому заході студенти груп ФФ-151, СТ-151, ЮІ-351м та ЮІ-154м.

Писанка – це стародавній звичай розпису по яйцю за допомогою бджолиного воску і фарб, що дійшов до нас з глибини століть. На відміну від крашанки, писанку в їжу не вживають, оскільки наші предки вважали писанку оберегом, який несе в собі образи благополуччя, достатку, родинного щастя, здоров’я.

Це зараз писанка вважається лише красивим розмальованим яйцем. А раніше люди багато уваги приділяли символізму писанки, знакам на ній. Одні знаки охороняють, інші – очищають, треті дають силу або змінюють долю. Писанки читали так само легко, як читали книги.

Писали її і дарували до всіх свят та знаменних подій у житті, чи то весілля, народження дитини, оберіг на дорогу, початок і улаштування будь-якого важливої справи, будівництво нового будинку. Писанкарство присутнє у багатьох слов’янських народів, однак широке поширення воно отримало тільки в Україні, перетворившись на яскраве самобутнє явище.

Писанка – унікальний оберіг. Подарована, вона стає талісманом для того, хто її отримав. Писанка вважається символом життя , сонця, безсмертя, любові і краси, весняного відродження, добра, щастя і містить глибокий зміст. Її дарують на знак перемир’я, побажання здоров’я, краси і сили, застосовують, як оберіг від лиха та стихій, для лікування різних недуг, від переляку і наклепів. Писанку також дарують дівчині, як свідчення любові, і закопують в землю на добрий урожай.

Після завершення майстер-класу своїми враженнями поділилися студентки групи ЮІ-351м та ЮІ-154м Наталія Карауланова та Олена Соболєва: «Процес створення писанки цікавий від самого початку до кінця. Потрібно обрати малюнок, розтопити віск у писачку, нанести на яйце, потім фарбування, знов писачок та віск… Яйце, вогонь, залізо, вода…Щось було у цьому настільки медитативне та заспокійливе, що ті години, що ми мали, пролетіли непомітно. Я не єдина, хто відчув схожі почуття – одна із учасниць після закінчення сказала мені, що відпочила душею на декілька місяців уперед. Такий собі прадавній спосіб привести жіночі думки до ладу, найращий ніж йога».