Print

Учасники міжнародної конференції в Далівському університеті обговорили проблеми запровадження новітніх механізмів

 

У Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля відбулася II Міжнародна науково-технічна конференція «Сучасні проблеми машинознавства», в якій взяли участь провідні науковці України, Росії, Алжиру. На конференції звучали доповіді на теми, які вже давно хвилюють науковців: зокрема, щодо вивчення пласких та просторових механізмів, створення високонавантажених циліндричних, конічних, гвинтових зубчатих передач, їх коефіцієнт корисної дії, розробка та поліпшення якостей редукторів. Були висловлені нові ідеї, які науковці намагаються втілити в життя, з метою поліпшення працездатності деталей автомобілів, гідромашин, локомотивів, підйомно-транспортних роботів тощо. «Ми всі зустрілися, щоб, розвиваючи вузівську науку, впроваджувати її результати у виробництво і робити одну спільну справу: підвищувати науково-технічний потенціал підприємства, на якому працюємо, міста, де живемо. Головне, щоб наші дослідження приносили користь», – зазначив завідуючий кафедрою машинознавства професор Павло Носко. Конференція присвячена 45-річчю кафедри машинознавства. За всі роки існування її навчальна робота була налаштована на розвиток у студентів вміння розраховувати та будувати елементи конструкцій машин та механізмів, визначати параметри деталей з урахуванням їх міцності, кінематики, динаміки тощо. За цей час кафедра випустила 30 тисяч висококваліфікованих спеціалістів. «Я навчався у Далівському університеті на спеціальності «електротермічні установки» з 1974 року. З 1991 року працюю на кафедрі машинознавства. Тому можу впевнено сказати, що розвиток наявний, потенціал збільшився в декілька разів. Ми маємо не тільки створені власноруч різноманітні посібники, але й перш за все переконливу технічну базу з лабораторіями. До речі, кафедра машинознавства – одна з самих показових в університеті», – розповів доцент Павло Філь. Методична робота кафедри налаштована на вдосконалення учбового процесу, педагогічної майстерності викладачів, а також безпосередньо створення методичних розробок, яких нарахували близько 150. «Життя не стоїть на місці. Вже близько 50-річний рубіж. Але з такими науковими кадрами, як у нас на кафедрі, та взагалі науковим потенціалом університета, ми твердо та впевнено крокуємо вперед, з оптимізмом дивимося в майбутнє», – відзначив професор Павло Носко. За 45 років співробітники кафедри підготували 752 наукові праці, отримали патент на 138 винаходів. Економічний ефект від упровадження розробок кафедри складає більше 8,5 млн. гривен.