Print

Зі студентами-далівцями зустрівся відомий український літератор Олесь Бузина

 

У Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля в рамках Міжнародної науково-практичної конференції «Мовна толерантність – гарантія стабільності та процвітання регіонів» відбулася творча зустріч студентів факультету масових комунікацій з відомим українським літератором і журналістом Олесем Бузиною.

Проведення творчих зустрічей відомих журналістів зі студентами спеціальностей «Журналістика», «Видавнича справа й редагування», «Політологія» і «Соціологія» – давня традиція факультету масових комунікацій. У живому діалозі студенти довідуються про практичні аспекти роботи й секрети професійного успіху.

«Якщо я почну вас повчати, розповідаючи банальні речі начебто того, як користуватися Інтернетом або електричною лампочкою, то гадаю, ви все й без мене знаєте», – почав свій виступ Олесь Бузина.

Багатогранність особистості Олеся Бузина як літератора й журналіста особливо цікава студентам глибокими пізнаннями в області історії й політології. Так, наприклад, його книга «Таємна історія України-Русі» представляє знакові історичні фігури не іконами, а живими людьми. У ній він описує те, що приховували архіви й самоцензура професійних істориків.

«По суботах виходить мій стовпчик у газеті «Сьогодні», що називається «Суботні історії для дорослих від Олеся Бузини» – це про українську історію. Остання моя стаття присвячена Миколі Міхновському. Мене дуже цікавить український націоналізм як явище, і я вважаю, що явище це деструктивне. Вивчаю, чому не своєю смертю загинув Петлюра й Бандера, чому повісився Міхновський, чому Грушевський помер у ранзі радянського Академіка, одержуючи при цьому радянську академічну пенсію. Офіційно ж розповідали що він перший Український президент, а коли я подивився документи, виявилося що ніякий він не Президент. У Конституції України в 1910 році не було такої посади. Це вигадка приголомшлива – він був головою Центральної Ради».

Цікавило студентів і гостре питання для журналістики за всіх часів – воля слова. «Із приходом нової влади ситуація в журналістиці змінилася, – висловив свою думку з цього питання Олесь Бузина. – Адже коли змінюється влада, з`являються нові особи в телевізорі або добре забуті старі. Зараз багато говорять про проблеми з волею слова, але я цих проблем не бачу».

Автор поділився з далівцями й такими цікавими фактами з життя, як 11 судових процесів, усі з яких він виграв. «Перший процес відбувся в 1997 році. Був смішний і навіть анекдотичний – ми опублікували газеті «Київські відомості» фото жінки із хрещення. У неї зтекла туш, і до того ж жінка виявилася дружиною військового прокурора й вимагала з газети більшу суму грошей за моральний збиток – це самий смішний процес. Найважливіше, що я нічого не писав. Просто до мого матеріалу був поставлений цей знімок. А коли я написав книгу «Вовкулак Тарас Шевченко», от отут процеси посипалися один за іншим. Приходили до мене люди, які затверджували що вони родичі Тараса Шевченко, при цьому вони навіть не розмовляли українською мовою».