Профорієнтаційна робота кафедри дизайну та індустрії моди (ДІМ)

Кафедра дизайну та індустрії моди Факультету інженерії взяла участь у міській методичній секції закладів професійної (професійно-технічної) освіти м. Києва в рамках профорієнтаційної роботи. Майданчик для роботи надав Київський професійний будівельний коледж.

Розпочав захід начальник управління закладів професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Олег Бондаренко. На заході також були присутні директори коледжів м. Києва.

Старша викладачка кафедри ДІМ Стелла Лясота провела майстер клас на тему: «Арт-терапевтичні практики: нейрографіка і інтуїтивний живопис». Метою зустрічі було ознайомлення директорів коледжів із сучасними арт-терапевтичними підходами, що сприяють розвитку емоційного інтелекту, самовираженню через творчість і зниженню психологічної напруги. Учасники мали змогу на практиці опанувати базові принципи нейрографіки та інтуїтивного живопису як інструментів самопізнання та внутрішньої гармонізації.

Цей майстер-клас напряму був пов’язаний із графічним дизайном. По-перше, розвиток креативного мислення. Оскільки нейрографіка та інтуїтивний живопис допомагають розширити межі візуального мислення, розвивати асоціативність, гнучкість сприйняття форм і кольору – усе це критично важливо для дизайнера, який шукає нестандартні рішення.

По-друге, візуальна експресія і інтуїція. Інтуїтивний живопис навчає довіряти візуальним імпульсам, створювати образи без попереднього раціонального плану, що особливо корисно при розробці концептуальних ідей у брендингу чи постерному дизайні.

По-третє, емоційна грамотність у візуальних проєктах. Арттерапевтичні практики розвивають здатність до глибшого емоційного аналізу, що важливо при створенні дизайну, який має викликати у глядача певний настрій або відгук (наприклад, у соціальній рекламі чи культурних проєктах).

А також збагачення візуального словника: практики, засновані на вільному малюванні, формують нові підходи до форми, лінії, ритму, фактури – це може стати джерелом нових стилістичних прийомів у цифровому або друкованому дизайні.

Таким чином, арттерапевтичні практики – це не лише засіб психологічного розвантаження, а й ефективний інструмент для глибшого занурення в творчий процес, який дизайнер може адаптувати у своїй професійній діяльності.