Print

Історія

Створення навчального закладу має глибоке історичне підґрунтя, пов’язане з промисловим розвитком регіону. Історичні розвідки свідчать, що паростки технічної освіти в Луганську були закладені ще у ХІХ ст.

Передумови відкриття

У 1827 р. на Луганському ливарному заводі розпочало свою діяльність науково-технічне товариство. Того ж року розпочали підготовку молоді з технічних дисциплін. У серпні 1839 р. відкрито Луганське заводське училище. Навчально-наукову базу для майбутнього технікуму було створено видатними корифеями науки – Тіме Іван Августович («Сопротивление металлов и дерева резанию»), Мевіус Аполлон Федорович («Учебный курс металлургии чугуна, железа и стали», «Чугунолитейное производство»), Фелькнер Іліодор Федорович («Станки и орудия для обработки металлов», «Спутник механика-строителя», «Общедоступный спутник механика-строителя»), Ковалевський Євграф Петрович («Геогностическое обозрение Донецкаго кряжа» (1829 р.)) та ін.

Історія

Свій відлік навчальний заклад розпочав 27 березня 1920 р., коли було створено Луганський народний технікум на чолі з ректором Мігуліним П.К. Технікум розташовувався у будівлі колишнього ремісничого училища.

Згодом технікум отримав назву «Луганський вечірній робітничий технікум» (ЛВРТ). В ньому готували «червоних» інженерів на 2-х факультетах (механічному та електротехнічному) на протязі 4-х років.

Заняття вже проводилися в будинку колишнього Пушкінського училища по вул. Патронній, а згодом у колишньому чотириповерховому будинку Васньова по вул. Банківській (нині вул. Шевченко). Технікуму було відведено 4-й поверх. У 1927 р., ЛВРТ було виділено другий та третій поверхи постійного приміщення по вул. Леніна, 38.

1927 р. – перший випуск інженерів (11 осіб) за спеціальністю «Паросилове обладнання».

1930 р. – відповідно Постанови РНК СРСР, технікум реорганізовано у Луганський вечірній робітничий машинобудівний інститут. Перший випуск інженерів ЛВРМІ за спеціальністю «Будівельна справа» відбувся у 1932 р.

1934-1939 рр. – функціонування навчального закладу було призупинено, у 1939 р. відновлено.

У роки війни вуз евакуйований до російського міста Омськ і реорганізовано в Омський машинобудівний інститут.

1945-1959 рр. – навчальний заклад діяв у складі філіалів: Харківського механіко-машинобудівного інституту, Московського заочного інституту металопромисловості (нині Московський державний університет приладобудування й інформатики (МДУПІ)), Харківського політехнічного інституту ім. В.І.Леніна.

1960 р. – заклад реорганізовано в самостійний Луганський вечірній машинобудівний інститут з кількістю студентів 940 осіб по вечірній формі навчання.

1962 р. – розпочалася підготовка студентів на денному відділенні.

8 травня 1993 р. створено Східноукраїнський державний університет на базі Луганського машинобудівного інституту та декількох вищих навчальних закладів м. Луганська й Луганської області.

1996 р. – вузу надано статус вищого навчального закладу IV рівня акредитації.

11 вересня 2000 р. – надання університету статусу національного з ім’ям власним: “Східноукраїнський національний університет”.

2001 р. – присвоєння СНУ ім’я Володимира Даля.

Вересень 2004 р. – підписання у м. Болонья (Італія) ректором СНУ ім. В. Даля проф. Голубенком О.Л. Великої Хартії університетів.

2004 р. – завершення будівництва нового корпусу.

Березень 2010 р. -урочисте відкриття біля головного корпусу СНУ ім. В. Даля пам’ятника Володимиру Івановичу Далю.

24 березня 2010 р. – СНУ ім. В. Даля надано статус національного самоврядного (автономного) дослідницького вищого навчального закладу.