Національний тиждень безбар’єрності в Україні

Дати проведення: 19–25 травня 2025 року.

Вперше в Україні, з 19 травня Міністерством культури і стратегічних комунікацій спільно з Мінрозвитку і Радницею уповноваженою Президента України з питань безбар’єрності на виконання заходу 14 завдання 23 плану заходів на 2025-2026 роки з реалізації Національної стратегії із створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року заплановане проведення Національного тижня безбарʼєрності.

Мета: Сприяти формуванню в українському суспільстві культури безбар’єрності через підвищення обізнаності, мотивацію до змін та популяризацію позитивних прикладів рівності можливостей для всіх суспільних груп.

Соціальна інклюзія як шлях до створення  «суспільства для всіх»

Круглий стіл «Демократія потребує інклюзії»

В рамках проведення круглого столу буде функціонувати виставка  “Голда Меїр. Актуально”

Дата: четвер, 22 травня
Час: 14:00

Організатори:
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля та Інститут розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр

Модераторки:

• Наталія Барна, Завідувачка кафедри педагогіки, української філології та журналістики Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля докторка філософських наук, професорка, членкиня-кореспондентка Міжнародної академії іміджелогії;
• Тетяна Грабан, Голова правління Інституту розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр, організаторка суспільно-інформаційного заходу «Форум Добрих Справ», громадська діячка

Мета:
Об’єднати зусилля освітян, науковців, студентів, ветеранів, юристів, бібліотекарів, медиків і громадських активістів для обговорення інклюзії в освіті, культурі, медицині та суспільному житті. Сформувати освітній дискурс навколо інклюзивного середовища як бази для розвитку людського потенціалу.

Цілі:

• Розкрити роль освіти як ключового чинника у формуванні поваги до різноманіття та забезпеченні рівного доступу до знань.
• Представити позитивний досвід інклюзивного навчання, культурної адаптації та взаємодії різних груп населення.
• Підкреслити роль громадських ініціатив у підтримці інклюзивних освітніх та гуманітарних практик.
• Сприяти формуванню освітніх стратегій, що враховують потреби ветеранів, людей з інвалідністю та внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

---

ІНФОРМАЦІЙНА ДОВІДКА

Інклюзія — це не лише право, а й обов’язкова умова для формування справедливого демократичного суспільства. Для України, яка проходить шлях трансформацій під час і після війни, питання поваги до гідності кожної людини набуває ключового значення. Забезпечення доступу до якісної освіти, культури, медицини, соціальних послуг і громадської участі для осіб з інвалідністю, ветеранів, переселенців, жінок і молоді є викликом та стратегічним завданням для держави.

Освіта

• У 2024/2025 навчальному році в Україні функціонує 33 397 інклюзивних класів для 47 610 учнів з особливими освітніми потребами (ООП).
• У дитячих садках — 7 658 інклюзивних груп для 15 297 вихованців з ООП.
• Діють 700 інклюзивно-ресурсних центрів (ІРЦ), з яких 674 залишаються активними.
• 78% шкіл мають часткову доступність (здебільшого перші поверхи), проте лише 20% відповідають базовим вимогам доступності.
• У 2024 році на інклюзивну освіту виділено понад 7 млрд грн.

Бібліотеки та театри

• Серед 14 тисяч бібліотек України менше 10% мають пандуси або пристрої доступу для маломобільних осіб.
• У театрах впроваджуються окремі інклюзивні практики, наприклад вистави з тифлокоментарем.
• Деякі бібліотеки реалізують інклюзивні читацькі клуби, але загальний рівень адаптації культурної інфраструктури ще потребує покращення.

Медицина

• В Україні проживає понад 2,7 млн осіб з інвалідністю, понад 60% з них мають обмежений доступ до медичних послуг.
• Лише 30% медичних закладів мають пристосоване обладнання для маломобільних людей або людей з порушеннями зору/слуху.
• Існує критичний брак психологічної підтримки: один психіатр на 18 000 ветеранів (за оцінками ГО).

Туризм

• 7% готелів в Україні відповідають базовим стандартам доступності.
• Відсутні системні спеціалізовані туристичні маршрути, підготовка персоналу та інформаційна підтримка.
• Окремі регіони (Львівщина, Закарпаття) розробляють інклюзивні стратегії, проте більшість територій поки що не адаптовані.

Висновок:
Інклюзія в освіті, культурі, медицині та туризмі в Україні розвивається нерівномірно й потребує системного підходу. Важливу роль у впровадженні інклюзивних практик відіграє саме освітнє середовище, у партнерстві з громадянським суспільством та гуманітарними ініціативами.

Учасники круглого столу: науковці, студенти, військові, ветерани, ВПО, юристи, представники громадського сектору, бібліотекари, медики

Ключові питання для обговорення:

1. Як освіта сприяє формуванню інклюзивного середовища?
2. Які є моделі підтримки для студентів з ООП, ветеранів та ВПО?
3. Досвід бібліотек, театрів, медичних закладів у забезпеченні доступності.
4. Співпраця університетів з громадськими організаціями у сфері інклюзії.
5. Яким має бути сучасне гуманітарне інклюзивне середовище?

Вітальне слово: Ректорка СНУ ім. В. Даля, професорка, докторка технічних наук, Ольга ПОРКУЯН

Спікери заходу:

• Ірина Верігіна, політикиня, громадська діячка, правозахисниця, членкіня Національної спілки журналістів України 
• Наталія Берікашвілі, голова правління ГО “Рада жінок міста Києва”, депутатка Київради
• Олександр Сосіс, Голова Наглядової ради Інституту розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр, власник АТ «Банк Альянс», власник Ордену «Добре серце»
• Юлія Бохонкова, завідувачка кафедри психології та соціології СНУ ім. В. Даля, докторка психологічних наук, професорка, координаторка соціально-психологічного проєкту “Ти як?”
• Наталія Кравчук, директорка столичного ліцею №168,  заслужений працівник освіти, відмінник освіти України, кавалер Золотої медалі  Міжнародного конкурсу “Інноватика в сучасній освіті” за науково-практичну роботу “Інновації у розробці адекватних конкретних технологій психолого-педагогічного супроводу інклюзивної освіти” (онлайн)
• Світлана Трифонова, заслужена майстер спорту з  гонок та біатлону, багаторазова чемпіонка, срібна та бронзова призерка параолімпійських ігор (онлайн)
•  Аліме Османова,  кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології та соціології, дослідниця формування етнонаціональної ідентичності в сучасному українському суспільстві
• Олена Чинка, спортсменка, майстер спорту України і член збірної України зі спортивних танців на візках
• Сослан Адирхаєв,  доктор педагогічних наук, професор, завідувач кафедри фізичної культури і спорту, Заслужений тренер України (2006), Почесний працівник фізичної культури і спорту України (2008), 10-ти кратний чемпіон світу з греко-римської боротьби, 2-разовий чемпіон світу з вільної боротьби, 2-разовий чемпіон США. Відповідальний за розвиток в Україні спортивної боротьби серед ветеранів (з 2007 р. по теперішній час)
• Людмила Адирхаєва, кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри фізичної культури та спорту, Заслужений тренер України
• Катерина Карпенко, фотографка, засновниця фото-проєкту про жінок «Важлива», авторка благодійного проєкту «Я – дитина України », волонтерка
• Антоніна Коротєєва, професорка кафедри туризму, документних та міжкультурних комунікацій Університету “Україна”, кандидатка економічних наук, координаторка проєктів з інклюзії Фонду Фрідріха Еберта в Україні
• Олександра Решмеділова, політологиня, кандидатка філософських наук, викладачка
• Гайде Різаєва, представниця ГУР, волонтерка, двічі екс-полонена
• Катерина Флекман, письменниця, психологиня, співзасновниця жіночого клубу «PIN-код жінки»
• Олександр Явтушенко, Віце-президент Всесвітньої організації переміщених осіб, Голова ради з питань ВПО при Київській ОДА
• Юрій Білоус, адвокат, правозахисник, голова ГО “Справедливість для українців
• Діана Трима, директорка Департаменту відновлення та культурної реінтеграції деокупованих територій Міністерства культури та стратегічних комунікацій (онлайн)
• Світлана Волинець, громадський діяч, заступниця голови правління БГО «Центр міжнародних відносин»
• Анна Куценко, політикіня, керівниця ГО «Центр науково-культурних досліджень»
• В’ячеслав Супрун, професор кафедри Менеджменту освіти та права Університету менеджменту освіти кандидату економічних наук, доцент, магістр державного управління, Заслужений працівник освіти України, Лауреат Державної премії України в галузі освіти, Відмінник освіти України
• Владлена Литовченко, директорка КЗ КОР «Вишгородський історико- культурний заповідник», кандидат історичних наук, голова Комітету з присудження премії з нематеріальної культурної спадщини Міністерства культури та інформаційної політики України, експерт Українського культурного фонду, експерт Експертної ради з НКС Міністерства культури та інформаційної політики України (онлайн)

Підсумок:
Круглий стіл створить середовище обміну досвідом та ідеями, яке допоможе сформувати конкретні пропозиції щодо покращення інклюзії в освіті, культурі, медицині та туризмі. Його результатом стане посилення взаємодії між освітніми інституціями та громадськими ініціативами задля формування рівноправного середовища для всіх.

Виставка: Голда Меїр. Актуально

Засновуючи та захищаючи молоду державу для свого народу, Голда Меїр суттєво вплинула на хід історії. Історично символічно, що саме Київ подарував світові цю визначну постать — державницю, політика та дипломатку. Її приклад залишається актуальним і надихаючим як для ізраїльських, так і для українських політиків.

Цитати Голди Меїр сьогодні звучать особливо актуально — вони є джерелом натхнення для українського суспільства, демонструючи справжній патріотизм та громадянську відвагу.

Експозиція складається з 13 робіт, створених Інститутом розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр.

Довідково

Інститут розвитку громадянського суспільства імені Голди Меїр активно сприяє формуванню зрілого та відповідального громадянського суспільства в Україні. Його діяльність спрямована на утвердження позитивного ставлення громадян до активної участі у суспільному житті, підтримку ініціатив, що базуються на творчості, солідарності та філантропії. З цією метою у 2019 році було започатковано унікальний суспільно-інформаційний захід — «Форум Добрих Справ». За роки існування форум об’єднав понад 4 500 учасників та 400 спікерів із різних регіонів країни, ставши майданчиком для обміну досвідом, натхнення та співпраці. У 2021 році Інститут провів перший в Україні «Бал Добрих Справ», під час якого відбулося урочисте вручення нагороди «Орден доброго серця» — унікальної відзнаки для найуспішніших представників громадянського суспільства. Нагорода стала символом подяки за добрі справи та потрапила до ТОП-10 недержавних відзнак у сфері волонтерства та активізму. Другий «Бал Добрих Справ» відбувся у 2024 році, продовживши традицію вшанування тих, хто своєю щоденною діяльністю змінює країну на краще.