Завідувачка кафедри технологій легкої промисловості Факультету інженерії Галина Ріпка відвідала захід, організований Міністерством цифрової трансформації України, за підтримки GIZ (програма цифровізації МСП у країнах східного партнерства): Програма ЄС «Цифрова Європа» (2021-2027).
У вересні 2022 року Україна підписала Угоду про участь в Програмі ЄС «Цифрова Європа» (2021-2027). Конкурси Програми спрямовані на створення можливостей для розробки нових технологій та продуктів, відкриття доступу до нових знань, ресурсів і контактів. Це допоможе наблизити нашу державу до Єдиного цифрового ринку ЄС. Загальний фонд програми 7,5 мільярда євро до 2027 року. Програма націлена на підтримку впровадження цифрових технологій та інновацій, забезпечення доступу до цифрової інфраструктури та послуг, підвищення конкурентоспроможності МСП на цифровому ринку, сприяння розвитку цифрового бізнесу та цифрових стратегій, а також покращення кібербезпеки для малих і середніх підприємств у консорціумі з навчальними закладами та державними організаціями, кластерами.
Спікерами заходу були: Михайло Федоров, віце-прем’єр-міністр України з інновацій, розвитку освіти, науки та технологій; Валерія Іонан, заступниця Міністра цифрової трансформації України з питань європейської інтеграції; Андрій Ремізов, директор ДУ «Офіс з розвитку підприємництва та експорту»; Олександр Козлов, представник консорціуму POTENTIAL); Хелена Родрігес,проектна менеджерка програми Цифрова Європа, Європейська комісія DG CONNECT; Владислав Кавелін, старший радник проекту GIZ «Цифровізація МСП у країнах східного партнерства»; Томаш Питко, координатор програми, відділ трансформації промисловості, Міністерство економічного розвитку і технологій Польщі; Анна Паяк, представниця правління Промислової платформи майбутнього (Platforma Przemysłu Przyszłości).
Спікери розповіли про те, як працює Програма «Цифрова Європа», що необхідно зробити, щоб отримати фінансування на свій проєкт та як стати частиною мережі Європейських цифрових інноваційних хабів. А також про те, що ЗВО України теж можуть бути такими хабами. Були зазначені наступні переваги для вищих навчальних закладів:
- Можливість отримання доступу до цифрових ресурсів та навчальних матеріалів для покращення якості освіти та досліджень
- Співпраця з іноземними навчальними закладами в міжнародних консорціумах
- Залучення українських науковців та спеціалістів відповідного профілю до реалізації спільних ініціатив
- Підвищення інституційної спроможності закладів вищої освіти
- Підвищення інтересу до кар‘єри, набуття навичок в цифровій сфері та залучення талантів
- Вдосконалення дослідницької діяльності
- Сприяння та вдосконалення цифрової трансформації підприємницького напряму як на міжнародному, так і на національному рівні
- Сприяння трансферу технологій, розроблених в університетських лабораторіях, до приватного сектору.
