Викладачі кафедри журналістики та українознавчих студій взяли участь у триденному вебсемінарі “Інтерактивні форми та методи в процесі викладання журналістських дисциплін”, який провела Академія української преси за підтримки Фонду Фрідріха Науманна за Свободу.
Разом з тренерами учасники заходу перетворювали стару рольову модель лектор-ментор на модель наставник-тренер-партнер, а також випробували на собі різноманітні авторські вправи, ігри, рефлексивні експерименти, мозкові штурми, квізи, перегляд відео та розгляд резонансних кейсів.
Заняття проводили Президент Академії української преси, доктор філологічних наук, професор Валерій Іванов, медіаекспертка Академії української преси, докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри соціальних комунікацій Маріупольського державного університету Тетяна Іванова, медіатренер, журналіст, кандидат філологічних наук, викладач КНУ імені Тараса Шевченка Андрій Юричко. Останній акцентував увагу учасників вебінару на тому, що сьогодні теорію можна вивчити і по ютубу, але практичні особливості роботи лише в процесі.
Головною ідеєю усієї акції було прагнення модернізувати процес здобуття вищої освіти, перехід від системи, де є активний викладач та пасивний реципієнт студент, в процесі чого відбувається передача певної суми знань та навичок, до інтерактивної системи, де обидві сторони рухаються назустріч одна одній. Стимуляція осмислених дій, які повинні в кінцевому рахунку призвести до формування свідомої особистості, яка володіє комплексом інструментів до пізнання світу, організації його та кваліфікованого коментаря, була провідним надзавданням, яким мали перейнятися викладачі навчальних закладів.
Для цього тренери провели низку надзвичайно цікавих та перспективних занять, на яких учасники повинні були у складі команди, кожного разу – іншої, виконати доволі непросту задачу, а ефективність процесу безпосередньо залежала від активності кожного члена колективу. Вже на другий день вебінару науково-педагогічні працівники ділилися враженнями від застосування цих вправ на своїх студентах.
За 9 годин вебінару важко змінити світогляд. Хто мав мотивацію до покращення навчального процесу, особливо – за складних умов спершу пандемії, потім війни, що не полегшило життя ані студентам, ані викладачам – той побачив і почув багато корисного.
Можна зробити висновок, що Академія української преси, яка вже багато років займається впровадженням медіаграмотності у високопрофесійному значенні цього слова, кожного разу очікує від учасників чергового вебінару зустрічної ініціативи. Адже кожен життєвий та науково-педагогічний досвід вартий аналізу та поширення.