Катедра політологічних та культурологічних студій СНУ ім. В. Даля знову дарує інтелектуальну радість викладачам, аспірантам і студентам не тільки свого університету, а й інших вишів України. Цього разу це роздуми над проблемою адекватності нашого світобачення і світорозуміння разом з вельмишановною лекторкою Лідією Стародубцевою, завідувачкою катедри медіакомунікацій, професоркою Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна.
Лідія Стародубцева – історикиня культури, медіаекспертка, арткураторка, авторка і ведуча серії телепрограм («Чайна церемонія», «Діалоги», «Арт-Допит»), радіо- і тележурналістка, журналістка програми «Понад бар’єрами» Радіо Свобода (Празька редакція), авторка сценарію, продюсерка і режисерка серії короткометражних фільмів, створених спільно з Ігорем Померанцевим спільного виробництва Радіо Свобода (США) та Media Topos Films (Україна), що отримали престижні міжнародні нагороди, членкиня Національної спілки художників України, Національної спілки журналістів України, Європейської медійної спілки, авторка 6 книг і понад 200 публікацій, головна редакторка серії культурологічних видань, організаторка низки комунікативних проєктів, спрямованих на міждисциплінарну інтеграцію («Полілог», «UnVacuum», «El Topos»).
![Чи бачимо ми те, на що дивимося?](https://snu.edu.ua/wp-content/uploads/2024/05/chi-bachimo-mi-te-na-sho-divimosya1-1024x576.png)
Тема лекції “Анаморфоз: роздуми про точку зору і дистанцію” є дуже глибокою, як і сама лекторка, і актуальною за всі часи, особливо в сьогоднішньому швидкоплинному та перенасиченому мультімедійністю світі.
У своїй лекції Стародубцева поставила і намагалася розкрити дуже важливе для характеру життя кожної людини питання: чи бачимо ми реальний світ і події в ньому, чи – тільки спотворені нами або тими, хто нам дає інформацію (різноманітні медіатори), образи реальності та подій? Чи маємо ми на увазі кожного разу, що наше бачення світу залежить від точки зору й дистанції, що зміна дистанції та точки, з якої ми дивимося на подію, змінює, іноді кардинально, зміст події?
І що ж у цьому разі ми бачимо: самі форми (морфе), аморфне (без форми, постійне «перетікання», зміна образу), анаморфне (бачення того, що ми хочемо побачити)?
![Чи бачимо ми те, на що дивимося?](https://snu.edu.ua/wp-content/uploads/2024/05/chi-bachimo-mi-te-na-sho-divimosya2-1024x576.jpg)
А, може, ми бачимо тільки себе, своє відзеркалення?
![Чи бачимо ми те, на що дивимося?](https://snu.edu.ua/wp-content/uploads/2024/05/chi-bachimo-mi-te-na-sho-divimosya3-1024x576.png)
Чи не виникає феномен «хиткої віри» в те, що незважаючи на калейдоскоп змін форми, все ж існує «правильна» форма? Більше того, чи не спрямовані прагнення найрозумніших, наймудріших, найталановитіших людей всіх часів і народів у політиці, науці, мистецтві на пошук саме цих «правильних форм»?
![Чи бачимо ми те, на що дивимося?](https://snu.edu.ua/wp-content/uploads/2024/05/chi-bachimo-mi-te-na-sho-divimosya4-1024x576.jpg)
Чи вміємо ми хоча б іноді виходити за межі створених нами та соціумом стереотипів, і якщо вміємо, то чи не дивуємося тому, що бачимо за цими рамками?
![Чи бачимо ми те, на що дивимося?](https://snu.edu.ua/wp-content/uploads/2024/05/chi-bachimo-mi-te-na-sho-divimosya5-1024x576.jpg)
І що ж нам робити, щоб вийти за рамки стереотипів і кліше, очистити свою свідомість від загальних стереотипів, крізь які ми дивимося на світ?
![Чи бачимо ми те, на що дивимося?](https://snu.edu.ua/wp-content/uploads/2024/05/chi-bachimo-mi-te-na-sho-divimosya6-1024x576.jpg)
Може, для початку зрозуміти це і захотіти самому побачити світ, знайти свою точку зору, свою дистанцію? Саме цю відповідь пропонує Лідія Стародубцева на свої запитання.
«Знайдіть свій ракурс, – запропонувала шановна лекторка, – змініть перспективу, відкрийте іншу проєкцію – і перед вами з’явиться те, чого ви раніше не помічали. Так само, як у творі живопису, і “в картині світу”, історії та культурі, людях і подіях, образах і сенсах, пам’яті та уяві, медійних фантомах і повсякденному життєвому просторі під особливим кутом зору та за умови вибору певної дистанції можна побачити те, чого не бачать інші. “Анаморфоз” – це челендж і відкрите запитання: чи зможемо за видимим побачити невидиме, за явним – приховане, знайти “правильну” форму в безформній, розірваній, фрагментованій реальності?»
Лекція привернула велику увагу усіх слухачів, висловлені думки, глибокий, сенсонасичений і дуже цікавий ілюстративний матеріал лекції ініціювали роздуми над людським світобаченням і світорозумінням взагалі та кожного присутнього на лекції, зокрема.
Після лекції і її жвавого обговорення організатор та модератор заходу доцентка катедри політологічних та культурологічних студій Наталія Шелковая разом з усіма слухачами щиро подякувала Лідію Стародубцеву за лекцію та висловила разом із завідувачкою кафедри доценткою Людмилою Павловою надію на подальшу співпрацю кафедри ПКС та СНУ ім. В. Даля з кафедрою медіакомунікації ХНУ ім. В.Н. Каразіна. Ця ідея сподобалася лекторці, і вона підтримала її.
![Чи бачимо ми те, на що дивимося?](https://snu.edu.ua/wp-content/uploads/2024/05/chi-bachimo-mi-te-na-sho-divimosya7-1024x576.png)