Чому довіра до масмедіа в Норвегії залишається високою, а журналісти не бояться визнавати свої помилки? Відповіді на ці запитання шукали учасники другої лекції курсу «Норвезька модель свободи слова для українських студентів-журналістів». Зустріч відбулася 5 травня за участю Матіаса Веделера, медіаексперта, представника Норвезької асоціації преси.
Лекція об’єднала студентів і викладачів СНУ ім. В. Даля, які долучилися до обговорення особливостей функціонування медійної галузі в Норвегії. У центрі уваги – роль етики та саморегулювання в розвитку якісної журналістики. Тема лекції — «Журналістська етика в Норвегії. Чому саморегулювання здатне значно покращити систему медіа?»
Матіас Веделер, консультант Ради преси Норвегії, підкреслив, що в його країні свобода слова нерозривно пов’язана з відповідальністю журналістів перед аудиторією. В основі цієї відповідальності – етичний кодекс, знання якого є обов’язковим для кожного редактора і журналіста.
За його словами, Рада преси Норвегії (незалежний орган, що розглядає скарги на порушення стандартів) виконує не каральну, а коригуючу функцію. Масмедіа, які визнають свої помилки публічно, не втрачають репутацію, а навпаки, стають ближчими до аудиторії.
Учасники лекції дізналися також про важливість прозорості редакційної політики, механізмів внутрішнього контролю та публічного звітування. Особливу увагу приділили тому, як культура відповідальності формує стабільне медійне середовище навіть в умовах політичного або економічного тиску.
Інтерактивна лекція була побудована у форматі обговорення конкретних кейсів норвезької журналістики. Модерування, яке здійснювала декан Факультету гуманітарних та соціальних наук Світлана Кузьміна, сприяло спільному пошуку етично коректної оцінки журналістської праці, а також проведенню певних порівнянь із досвідом українських журналістів під час повномасштабної війни Росії проти України.
Норвезький досвід демонструє: етика — не формальність, а ключ до довіри і сталості медіа. Саморегулювання як добровільна, але чітка система відповідальності дозволяє журналістам залишатися вільними, а суспільству – поінформованим. Для українських медійників це не лише модель для наслідування, а й дороговказ у побудові сильного й незалежного інформаційного простору.
Автор: Інна Шарлай