20 травня у Києві відкрили Хаб стійкого бізнесу на базі Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Простір працюватиме для підтримки релокованих підприємств, підприємців із числа внутрішньо переміщених осіб, ветеранів і ветеранок, а також малого і середнього бізнесу, який відновлює роботу після переміщення. Для багатьох із них переїзд означав необхідність заново запускати роботу, формувати команди та відновлювати професійні зв’язки.
Захід відкрив голова наглядової ради СНУ ім. В. Даля Вілен Фаталов. Він наголосив, що в умовах постійних змін важливо посилювати взаємодію між університетами, бізнесом, громадами та партнерами.
Із вітальними словами виступили виконувач обов’язків ректора СНУ ім. В. Даля Олексій Целіщев, координатор проєктів економічного розвитку ПРООН Владлен Сисун, а також перший заступник голови Луганської обласної державної адміністрації Олексій Смирнов.
Олексій Смирнов зазначив, що для Луганщини та релокованих громад Хаб має стати додатковим інструментом підтримки підприємництва та посилення економічного відновлення.
Хаб створено за сприяння ПРООН в Україні та фінансової підтримки Уряду Японії в межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні».
Під час заходу представили модель роботи Хабу. Вона передбачає консультаційну підтримку, навчальні програми, коворкінг і розвиток партнерств для малого та середнього бізнесу.
Також представили перші результати роботи. Уже проведено 4 стратегічні сесії за участю понад 100 підприємців та експертів, а також 10 тренінгів для 127 учасників. Серед ключових запитів підприємців — фінансування, управління, цифровізація та запуск власної справи.
За озвученими під час заходу даними, після початку повномасштабного вторгнення релокувалися 7 820 компаній (за даними Opendatabot). За даними Луганської ОВА, 4 934 підприємства змінили місце реєстрації та перемістилися до інших регіонів країни.
Директор департаменту економічного розвитку та зовнішньоекономічної діяльності Луганської ОДА Ігор Куденко звернув увагу на проблему доступу бізнесу до підтримки: «Часто виникає ситуація, коли допомогу отримують ті, хто відповідає формальним критеріям, а не ті, хто реально її потребує. Наше завдання — змінити цей підхід.» За його словами, програми підтримки мають реагувати насамперед на реальні потреби підприємців.
Позицію бізнес-спільноти озвучила виконавча директорка Асоціації релокованого бізнесу Олена Гордон: «Український бізнес вистояв. Він адаптувався, масштабувався і довів свою стійкість. Але головна проблема — відсутність системної підтримки.»
Окрему увагу під час дискусії приділили ролі людських зв’язків та спільнот у відновленні бізнесу. Заступниця голови Ради з питань внутрішньо переміщених осіб при Луганській обласній державній адміністрації Ганна Борова наголосила: «Для підприємця-переселенця головне — це нетворкінг, коло підтримки. Це дуже цінно, що Хаб стійкого бізнесу став місцем постійних зустрічей і нових контактів.» За її словами, багато нових бізнес-проєктів та партнерств починаються зі спілкування під час тренінгів і неформальних зустрічей.
Під час обговорення запропонували створити міжрегіональний альянс бізнес-об’єднань, громад та освітніх установ для представлення інтересів релокованого бізнесу на національному рівні.
Наприкінці зустрічі Олексій Целіщев також наголосив, що для підприємств машинобудівної, хімічної та переробної галузей однією з головних проблем залишається нестача спеціалізованих кадрів. Університет запропонував запустити короткострокові програми підготовки та перепідготовки спеціалістів, адаптувати навчальні програми під потреби підприємств і розширити формати взаємодії бізнесу та освіти.
Також у червні має стартувати новий науковий парк для розвитку переробних технологій та підтримки підприємств, які працюють з новою сировинною базою після релокації.
Довідково:
Проєкт «Створення Хабу стійкого бізнесу на базі СНУ ім. В. Даля» реалізує ГО «Фундація «Простір» за сприяння ПРООН в Україні та фінансової підтримки Уряду Японії в межах проєкту «Трансформаційне відновлення задля безпеки людей в Україні».