Навіть коли місто залишається без електроенергії, наукові ідеї не зупиняються, а пошук нових рішень і партнерств триває. Адже відновлення України, підтримка ветеранів і ветеранок та розвиток сучасних технологій не можуть чекати кращих часів.
Саме в таких умовах відбулася робоча зустріч представників Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля з потенційним технологічним партнером — Денисом Петриком, експертом-методологом із високотехнологічних асистивних рішень, цифрової інклюзії та впровадження інноваційних технологій у сфері реабілітації.
Під час зустрічі Олег Захожай, представник наукової команди університету, презентував науково-технологічний напрям діяльності консорціуму «Варта життя захисників та захисниць», зокрема підходи до застосування XR/VR-технологій, фізіологічного моніторингу та оцінювання результатів реабілітаційних втручань.
«Знайомство з Денисом Петриком відбулося під час науково-практичної конференції “Школа раннього втручання – 2026” в Одесі. І тут я подумала, що може бути цікава колаборація, враховуючи напрацювання СНУ ім. В. Даля в рамках консорціуму, яким опікується Олег Захожай», — зазначила Ганна Борова, спікерка конференції з питань міжмуніципального співробітництва та управління соціальними послугами.
Саме тоді виникла ідея продовжити професійний діалог і детальніше розглянути можливості поєднання сучасних технологій у сфері реабілітації, когнітивних досліджень та соціальної адаптації людей, які постраждали внаслідок війни.
Ізраїльська технологія MOXO: нові можливості для досліджень
Однією з центральних тем зустрічі стала презентація ізраїльської технологічної платформи MOXO, впровадження та супровід якої в Україні здійснюється за участю Дениса Петрика.
MOXO — це комп’ютеризована система оцінювання уваги та поведінкових реакцій людини, яка дає змогу досліджувати чотири основні показники: увагу, своєчасність реакцій, імпульсивність та гіперактивність.
Особливістю технології є використання візуальних і звукових подразників під час тестування, що дозволяє оцінювати виконання завдань за умов впливу відволікальних факторів.
Під час зустрічі Денис Петрик продемонстрував принципи роботи платформи, можливості проведення тестування, аналізу отриманих результатів та їх використання фахівцями.
Окрему увагу учасники приділили перспективам застосування комп’ютеризованих інструментів у комплексних дослідженнях когнітивних і поведінкових функцій людини, зокрема в контексті оцінювання результативності реабілітаційних втручань.
Можливості для розвитку експерименту «Варта життя захисників та захисниць»
СНУ ім. В. Даля спільно з науковими, технологічними та громадськими партнерами розвиває інноваційну модель психосоціальної реабілітації військовослужбовців, ветеранів і ветеранок.
У межах консорціуму «Варта життя захисників та захисниць» передбачається комплексне застосування XR/VR-технологій, електроенцефалографії, моніторингу фізіологічних показників, зокрема параметрів сну, а також порівняльного оцінювання стану учасників до та після реабілітаційних втручань.
Важливою складовою ініціативи є формування науково обґрунтованої методики, яка дозволить досліджувати результативність технологічних рішень та розробляти рекомендації для їх практичного застосування в реабілітаційних установах.
Під час зустрічі учасники обговорили можливість доповнення дослідницької моделі університету інструментами MOXO для оцінювання окремих характеристик уваги та поведінкових реакцій.
Такий підхід може стати предметом окремого пілотного дослідження, спрямованого на вивчення можливостей поєднання комп’ютеризованого тестування з XR/VR-технологіями, електроенцефалографією та іншими інструментами оцінювання.
У перспективі результати подібних досліджень можуть бути корисними не лише для реабілітації ветеранів і ветеранок, а й для розроблення програм підтримки внутрішньо переміщених осіб та інших категорій населення, які зазнали наслідків війни.
Нові знайомства — потенційні міжнародні партнерства
Зустріч стала нагодою не лише ознайомитися з технологією MOXO, а й представити можливості самого університету, його наукові напрацювання та партнерські ініціативи.
Учасники обговорили інноваційну освітню екосистему розвитку людського потенціалу Луганщини на базі СНУ ім. В. Даля, діяльність науково-практичного консорціуму, партнерську мережу реабілітаційних установ, громадських організацій та технологічних компаній.
Окрему увагу приділили перспективам створення спільних дослідницьких ініціатив, підготовки фахівців, розвитку регіональних реабілітаційних майданчиків та залучення міжнародних партнерів.
За результатами зустрічі учасники визначили перспективним напрямом подальшої роботи представлення університетської ініціативи ізраїльській компанії — розробнику MOXO — для обговорення можливостей науково-технологічної співпраці.
У разі зацікавленості ізраїльських партнерів наступним кроком може стати спільна онлайн-зустріч представників компанії, університетської наукової команди та Дениса Петрика для обговорення можливих форматів співпраці, проведення пілотних досліджень і підготовки спільних міжнародних проєктів.
Навіть коли зникає світло — ми продовжуємо створювати майбутнє
Ця зустріч стала ще одним підтвердженням того, що навіть у складних умовах війни СНУ ім. В. Даля не лише зберігає свій науковий потенціал, а й розвиває нові ідеї, знаходить однодумців та шукає можливості для міжнародного партнерства.
Головним результатом зустрічі стало визначення перспектив доповнення університетського експерименту «Варта життя захисників та захисниць» сучасними інструментами оцінювання уваги та поведінкових реакцій, а також можливості започаткування співпраці з ізраїльськими розробниками технології MOXO.
Попереду — нові консультації, дослідження та, сподіваємося, спільні проєкти.
Адже відсутність електроенергії може тимчасово зупинити роботу обладнання, але не здатна зупинити людей, які об’єднуються заради відновлення України та її майбутнього.
Довідково: MOXO — ізраїльська технологія комп’ютеризованого тестування уваги, яка використовується фахівцями як допоміжний інструмент оцінювання, зокрема у сфері розладу дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ). Можливості її застосування для оцінювання результатів реабілітаційних втручань потребують окремого наукового вивчення.