Проректор з науково-педагогічної роботи Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Олена Арсентьєва взяла участь у форумі до Дня української писемності та мови «Українська — мова вільних», який відбувся 29 жовтня 2026 року в Києві.
Захід об’єднав представників державної влади, науковців, освітян, громадських діячів, медіа та бізнесу. Учасників привітали Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук, віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України — Міністерка культури України Тетяна Бережна та заступниця Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська. Програму форуму відкрила презентація українського національного шрифту ZAKON.
Під час першої панельної дискусії «Мовна суб’єктність та національна безпека: від деколонізації свідомості до стратегії держави» обговорили мовну стійкість в умовах війни та деокупації територій, подолання наслідків лінгвоциду, захист мовних прав громадян і роль держави у формуванні мовної політики. Серед учасників дискусії були Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська, мовознавиця Орися Демська, заступниця міністра культури України Богдана Лаюк і видавець Іван Малкович.
Також на форумі презентували результати дослідження мовної ситуації «Мовний барометр», що покликане дати аналітичне підґрунтя для оцінювання стану та динаміки використання української мови.
Окрему увагу учасники приділили практичним інструментам утвердження української мови: інтеграції військовослужбовців, ветеранів, внутрішньо переміщених осіб і мешканців деокупованих територій через розмовні клуби, а також підтримці українознавчих студій в університетах за кордоном.
Для Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля ці питання мають особливу практичну вагу. Працюючи в умовах переміщення та зберігаючи зв’язок зі студентською спільнотою з тимчасово окупованих територій, університет послідовно підтримує українську мову й національну ідентичність. Мовна політика є важливою складовою збереження та майбутнього відновлення українського освітнього простору на Луганщині.
Участь у таких професійних дискусіях дає змогу долучатися до формування спільного бачення мовної стійкості, обмінюватися досвідом і визначати підходи, важливі для освіти, громад та держави.