Цикл лекцій від стейкхолдерів та запрошених лекторів з України і зарубіжжя на кафедрі здоров’я тварин і екології Аграрного факультету триває з 12 лютого.
13 лютого Тетяна Шептицька, заступниця з наукової роботи директора музею «Биківнянські могили» виступила з лекцією «Репресовані письменники й науковці через призму історії України. Стежками Биківнянських поховань», з якої студенти, аспіранти та колеги дізналися про те, як знищувалася освітня, наукова, творча інтелігенція разом із матеріальною та інтелектуальною спадщиною за видуманими звинуваченнями, розробленими Сталіним і його поплічниками в часи кривавого терору.
16 лютого слухачі ознайомилися зі здобутками єдиної в Україні державної дослідницької станції птахівництва, співробітники якої створюють нові породи птиці, бережуть її генофонд та забезпечують зручні умови утримання та добробуту згідно з Європейською конвенцією захисту тварин.
Директор цієї станції, д.с.-г.н., професор Олег Катеринич, розказав про 100-літню історію ДДСП, показав породи сільськогосподарської птиці (курей, качок, гусей, індиків), частину з яких традиційно загарбали росіяни. До речі, кожен приватний підприємець може придбати сертифіковану птицю і отримати кваліфіковану консультацію щодо її вирощування та вигодовування.
Любов до пташок, птахівництва і його продукції властива українцям, які змалку виробляли шпаківні та різні годівнички. А у ДДСП ще й використовують мобільні пташники, які запобігають виснаженню ґрунту та захворюванню птиці.
Володимир Мельник, к.с.-г.н., с.н.с. ДДСП, з яким плідно співпрацюють науковці кафедри здоров’я тварин і екології Аграрного факультету, розказав про альтернативні технології виробництва яєць та м’яса птиці.
Поліна Юрко к.в.н., пр.н.с. лабораторії молекулярної діагностики ННЦ «Інститут експериментальної й клінічної ветеринарної медицини», прочитала лекцію «Облаштування лабораторії для проведення молекулярно-генетичних досліджень».
Ця тема дуже актуальна щодо діагностики вірусних, бактерійних та мікологічних інфекцій, визначення походження та руху біологічного матеріалу та продуктів і, особливо, щодо проведення генетичної експертизи (походження біологічного матеріалу, встановлення батьківства та родинності).
Поліна Сергіївна розказала про тонкощі визначення ДНК, підготування її для дослідження, секвенування і провела екскурсію по лабораторії, де проводиться одна з найбільш вражаючих діагностик – полімеразно-ланцюгова реакція.
Академік АН ВШУ, професор Вінницького аграрного університету Микола Желавський у лекції «Алергічні та автоімунні хвороби собак і кішок: від теорії до практики» блискуче показав причини виникнення різноманітних алергій та харчової непереносимості та як на підставі діагностики, збору анамнезу, можна відтворити патогенез хвороби, щоб знати, як правильно лікувати пацієнта і як запобігти повторенню процесу.
Колеги висловили щиру подяку доктору ветеринарних наук, професору, академіку Академії вищої школи України Желавському Миколі Миколайовичу за чудову доповідь та гідну презентацію наукової школи академіка Валентина Яблонського.
Лекція американського професора Артема Роговського з Техаського A&M університету пролунала англійською й була присвячена бореліям, які викликають хворобу Лайма та лихоманку, котра передається вошами (LBRF); особливостям їх глибокої діагностики і створенню засобів профілактики. Суть доповіді полягала в представленні результатів дослідження лабораторії Артема Роговського, який якраз і вивчає особливості цих патогенів.
Слід відмітити, що хвороба Лайма передається через кліщів, які кусають гризунів, великих тварин та людей. За останні десятиліття ця хвороба набула значного поширення. Усе частіше зустрічається інформація про ураження хворобою Лайма людей, навіть наших колег – ветеринарних медиків.
Актуальній темі екології були присвячені 3 доповіді.
Д.с.-г.н., професор Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства НААН В’ячеслав Данчук виступив з доповіддю на тему «Вплив клімату на сільськогосподарських тварин».
Людство помітило доволі різку зміну клімату в останні роки, екологи світу давно б’ють на сполох стосовно парникового ефекту, можливого підтоплення льодовиків і усіх несподіваних наслідків. Саме тому цікавим є вплив змін клімату на тварин, зокрема аграрного сектору, бо їхня продуктивність є суттєвим джерелом харчового раціону людини.
Тож на нинішній лекції професор В’ячеслав Данчук показав, як саме формується терморегуляція у тварин і як змінюється впродовж їхнього віку, умов утримання та експлуатації. Вагому частину лекції було відведено на профілактику теплових стресів у тварин, зокрема в час воєнних дій.
Слід відмітити, що дисципліну «Добробут тварин» викладає завідувач кафедри Людмила Пархоменко, яка щойно повернулася з засідання виконавчого комітету SULAWE (у Словенії), який присвячений саме добробуту тварин.
Актуальною і дуже пізнавальною була лекція завідувачки сектором управління відходами УкрНДІЕП Олени Ткачової, яка зібрала студентів, колег та однодумців, що дбають про здоров’я Землі, переживають за її збереження і очищення. Мова нині йшла про відходи.
Пані Олена детально розказала про етапи ремонту, відновлення, переробки та рецикляції різноманітних відходів. Особливістю сучасних процесів є створення підприємств для переробки відходів недалеко від місця їхнього зберігання, щоб зменшити забруднення території. Слухачі дізналися про особливості рецикляції різних типів відходів України та закордоння. Як відомо, внаслідок атаки російських дронів-камікадзе на нафтобазу 09.02.2024 сталася екологічна катастрофа у Харкові.
Важливій темі збереження чистоти води була присвячена лекція, яку провела Sara Ahmed, доктор філософії, ад’юнкт-професор з Центру дослідження води, Департаменту гуманітарних і соціальних наук IISER-Пуна (Індія).
Доповідь пані Сари була присвячена екології води «Building Community Awareness on Water throug Digital Media, Education an the Arts: Living Waters Museum» («Розвиток обізнаності громади про воду за допомогою цифрових медіа, освіти та мистецтва: Музей живих вод»).
Професор Сара Ахмед розказала про проблеми води в країнах Сходу (Індія, Пакистан та ін.), показала як до неї та її очищення й використання ставиться суспільство, ознайомила із діяльністю Музею живих вод в Індії та запропонувала цікаву співпрацю.
Пані Сара жваво спілкувалася зі студентами та запрошеними гостями, цікавилася ситуацією із водою в окупованих Росією районах України. Слухачі отримали неймовірне захоплення від спілкування англійською, а переклад на українську та англійську здійснювала доцент кафедри Ірина Єрмакович, яка викладає екологію і добре знається на проблемах води.
Ветеринарних медиків вода завжди цікавить і як джерело водопою, і як місце поширення кишкової мікрофлори. Тож лекція була близька усім присутнім.
В усіх дискусіях брали участь викладачі кафедри здоров’я тварин і екології Аграрного факультету Юлія Філь, м.н.с., к.іст.н. Інституту сходознавства імені Агатангела Кримського, Анна Левченко, доцентка університету Ататюрка (Туреччина), студенти СНУ ім. В. Даля та інші запрошені колеги.
Усі лекції супроводжувалися документами, статтями, ілюстраціями, фото- та відео-матеріалами і презентаціями. Детальний аналіз усіх лекцій викладений на сторінці кафедри на фейсбуці https://www.facebook.com/zte.snu.edu.ua.