Проблематика:

Оцінка ризику часто базується на токсикологічному профілі матеріалу. Причина полягає в тому, що витрати, пов’язані з оцінкою небезпеки, як правило, не входять в кошторис поряд з моніторингом впливу, не кажучи вже про стримування ризиків або зниження ризиків. Однак при великій кількості нових матеріалів, що виходять на рівень виробництва та використання, як правило, проміжок часу між розробкою та ринковим впровадженням є коротким і рівень суспільного несприйняття ризику є високим, класичні токсикологічні випробування досі проводяться в природних умовах, неухильно зміщуються в бік досліджень в лабораторних умовах чи за допомогою засобів комп’ютерного моделювання . Це особливо стосується області нанобезпеки, де потенційно задіяні тисячі різних наноматеріалів і економічні обмеження роблять необхідними розробку і створення надійних, швидких і реалістичні методи, які повинні застосовуватися при формулюванні “концепції безпеки наноматеріалів”.

В оцінці небезпеки наноматеріалів досягнуто значного прогресу. Тим не менш, прогалини в знаннях стсовно довгострокових ефектів вприву наноматеріалів (низькі дози, хронічний вплив) на здоров’я людини і навколишнє середовище. Питання виникають з приводу адекватності моделей, використовуваних в існуючих дослідженнях в лабораторних умовах чи при комп’ютерному моделюванні та реалістичності висновків для реальних умов (наприклад, поточне розуміння взаємодії наноматеріал-біомолекула-клітина), для правильної оцінки і передбачення реальної небезпеки дл життя. Необхідно також підготувати основу для наступних завдань, визначаючи рівень небезпеки на основі тільки комп’ютерного моделювання.


Область застосування:

Інтелектуальні стратегії тестування (ІСТ) для наноматеріалів володіють високим пріоритетом при розробці та реалістичному сприйнятті передових методів тестування в лабораторнизх умовах, які мають потенціал, щодо істотного підвищення відносності такого підходу. Сучасні експериментальні лабораторні методи в основному базуються на типових одноклітинних дослідах, які часто не відображають ситуації, притаманні живій природі. Водночас, нові або вдосконалені моделі, такі як моделі спільного культивування, моделі 3D культур або первинні клітинні моделі розроблені не до кінця, або мають неадекватні результати. Транспорт через біологічні бар’єри також може бути розглянутий, наприклад, з метою оцінки істинної внутрішньої дози наноматеріалів, під дією якої знаходяться живі організми, а також моделі захворювання або моделі з порушеннями бар’єрів. Хронічний вплив низького рівня є вірогідним сценарієм, оскільки багато промислових наноматеріалів існують в дуже низьких концентраціях в навколишньому середовищі і є стійкими. Таким чином, аналізи і моделі впливу низькоконцентраційного хронічного впливу, які висвітлюють токсикокінетику, різні механізмами дії і побічні дії, а також моделі конкретних хвороб, повинні бути розроблені і оцінені в порівнянні з відповідними дослідженнями на тваринах і можуть включати ефекти кінетики, росту, розмноження, обміну речовин, поведінки. Дослідження також можуть зосередитися на довгостроковості, екологічному впливі, реальних екологічних ефектах промислових наноматеріалів. Перетворення в біологічних чи екологічних матрицях були показані з точки зору потенційного впливу на на результати випробувань промислових наноматеріалів . Таким чином, вивчення впливу доз з реалістичними рівнями і умовами повинні бути невід’ємною частиною дій в рамках проекту, за умови врахування динамічного і складного характеру індукованих факторами навколишнього середовища перетворень з реалістичними зовнішніми та внутрішніми формами і рівнами впливу.

Для перевірки та забезпечення реалістичності експериментальних результатів можна сформувати жорсткі вимоги до систематизації, наскрізного аналізу і цілей моделювання, тести повинні бути виконані на наборах чітко визначених і характеризованих наноматеріалів і, по можливості, на наноматеріалах, для яких дані в природних умовах вже існують (для мінімізації тестування на тваринах).

Планується робота на рівнях технологічної готовності 4-5. Ця тема є частиною відкритої пілотної програми.

Тематика особливо підходить для міжнародного співробітництва.

Комісія вважає, що фінансування з боку ЄС в діапазоні 10 – 13 млн євро дозволить вирішувати цю конкретну задачу відповідним чином. Тим не менш, це не виключає можливості вибіру пропозицій, що запитують інші суми. Не більше одного проекту буде профінансовано.


Очікуваний ефект:

  • Підхід до дослідження повинен бути інноваційним і являти собою значний крок вперед за межі поточного стану. Дослідження повинні зосередитися на формуванні пропозицій щодо довгострокових викликів в галузі нанобезпеки і нанорегуляторики;
  • Нові моделі і методи аналізу для використання при тестуванні в лабораторних умовах та при комп’терному моделюванні для поліпшення прогнозу довгострокових ефектів впливу для широкого спектру типових організмів і змін у функціонуванні екосистем;
  • Збільшення ефективності передбачення результатів тестувань в лабораторних умовах та комп’терного моделювання, що допоможе у прийнятті нормативно-правової бази;
  • розробка дорожньої та рекомендацій щодо порядку тестувань для подальшої стандартизації, і циклічного використання (у тому числі керівництва до дій щодо принципів колового тестування).

 


Тип дії:

Наукові дослідження та інновації дії