Участь у заході на честь амбасадорів української мови

Викладачка кафедри іноземної філології та перекладу Зоряна Карпенко та співробітниця деканату Факультету гуманітарних та соціальних наук Анна Зигар взяли участь у Форуму 2023: «Українська – мова перемоги», який відбувся в День української писемності та мови, і диктант національної єдності писали серед визначних громадських діячів, журналістів та представників уряду.

Захід був реалізований Всеукраїнським рухом «Єдині» в партнерстві з Міністерством освіти і науки України,  Уповноваженим із захисту державної мови за підтримки генерального медіапартнера – групи 1+1 media в межах проєкту «Плюсуй українську».

Участь у заході на честь амбасадорів української мови
Участь у заході на честь амбасадорів української мови

Ведучими Форуму були Руслан Шаріпов, Марічка Падалко та Соломія Вітвіцька. Спікерами виступили:

  •  Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови; 
  •  Людмила Таболіна, вчителька української мови та літератури, директорка Харківської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №73, входить в топ-50 найкращих вчителів світу за версією Global Teacher Prize;  
  • Юлія Паєвська, військовослужбовиця, парамедикиня, волонтерка та доброволиця; командирка підрозділу «Янголи Тайри» та евакуаційного відділення 61-го військового мобільного госпіталю, Народний герой України;  
  • Ірма Вітовська-Ванца,  акторка театру і кіно, продюсерка, громадська діячка, заслужена артистка України; 
  • Оксен Лісовий, Міністр освіти і науки України, директор Національного центру «Мала академія наук України»; 
  • Артур Пройдаков, вчитель української мови та літератури, виконавчий директор Освітньої Фундації МрійДій, переможець премії Global Teacher Prize Ukraine 2021, входить у 50 найкращих вчителів світу за версією Global Teacher Prize; 
  • Ірена Карпа, письменниця, сценаристка, перша секретарка з питань культури посольства України у Франції (2015-2019). 

На панельних дискусіях учасники обговорили збереження української культури та мови серед українців по всьому світу, а також як заохотити наших громадян (зокрема дітей) перейти на українську мову.

Участь у заході на честь амбасадорів української мови
Участь у заході на честь амбасадорів української мови

Перед врученням подяк “Амбасадор мови” українцям, які своєю працею, позицією, діями і вчинками довели свою відданість нашій мові, згадали тих, хто заслуговував на це звання, проте замість подяки отримав смерть:

  • 1935. Григорій Голоскевич, автор правописного словника. Загинув у тюрьмі. Тому що популяризував українську мову.
  • жовтень 1937. Олекса Синявський, провідний мовознавець, автор підручника “Норми української літературної мови”. Страчений радянською владою. Тому що він українець.
  • січень 1942. Агатангел Кримський, історик, один із упорядників правопису української мови “скрипниківка”. Загинув у тюрмі. Тому що він українець.
  • квітень 2014. Юрій Поправка, учасник Революції Гідності. Потрапив у полон до проросійських бойовиків, які його пізніше вбили. Тому що він розмовляв українською.
  • листопад 2019. Артем Мирошниченко, волонтер та громадський діяч, якого вбили два підлітка (один з яких потім у суді вимагав перекладача на російську мову). Вбили, тому що Артем розмовляв українською.
  • листопад 2021. Микола Балабатько, призер Всеукраїнського турніру з джиу-джитсу. Вбитий у Києві ударом ножа в груди. Тому що він розмовляв українською.
  • березень 2022. Володимир Вакуленко, дитячий письменник, активіст. Його викрали та вбили росіяни. Тому що він творив українською.
  • Незадовго до смерті Володимир заховав свої воєнні щоденники, які потім знайшла письменниця Вікторія Амеліна. У липні 2023 Вікторію вбила ракета, випущена росіянами. Тому що вона українка.
  • грудень 2022. Олександр Мацієвський, солдат Збройних сил України. Його розстріляли росіяни після фрази “Слава Україні”. Тому що він українець.
  • червень 2023. Микита Ханганов та Тигран Оганнісян, 16-річні підлітки. Їх вбили росіяни. Тому що вони мали проукраїнську позицію.

Вічна пам’ять героям!

Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. (Ліна Костенко)