Професор філадельфійського університету мистецтв (США) Міхаїл Сергеєв провів на кафедрі політологічних та культурологічних студій СНУ ім. В. Даля гостьову лекцію на тему «The “End of History” or the End of Humanity? Rereading Fukuyama and Huntington During Russia’s War Against Ukraine”» («“Кінець історії” чи кінець людства? Перечитуючи Фукуями та Хантінгтона під час війни Росії проти України»).
У своїй лекції проф. Сергеєв намагався осмислити глибинні витоки загарбницьких прагнень та діянь Росії (від царів та імператорів до Путіна), що носять з давнини переважно варварський характер, причини сучасної війни Росії проти України і відобразити можливі сценарії подальшого розвитку людства.
Для реалізації цієї мети було здійснено співставлення робіт Френсіса Фукуями «Кінець історії і остання людина» (зокрема його розрізнення «ізотімії» – бажанням бути рівним іншим і «мегалотимії» – бажанням бути кращим за інших (що стосується Росії, яка завжди була мегалотимічною нацією), поділ сучасних суспільств на «історичні» та «постісторичні») та Семюеля Гантінгтона «Зіткнення цивілізацій і переформатування світового порядку».
У ході цього співставлення Сергеєв здійснив аналіз вчень та ідей: першого західного історика, Геродота (V ст. до н.е.) про різницю між «цивілізованими» греками і «варварськими» не греками («Історії»); давньогрецьких філософів Платона про складання людської психіки з трьох частин (розуму, пристрастей (тимосу) та бажань) та Аристотеля про справедливий і громадянський політичний режим, з одного боку, і несправедливе і варварське правління, з іншого боку («Політика»); Георга Гегеля про сутність свободи і «нещасну свідомість»; Олександра Кожева про діалектику Пана і Раба;
Арнольда Тойнбі про сутність всесвітнього цивілізаційного розвитку («Дослідження історії»);
Костянтина Кустановича про три унікальні риси російського національного духу (релігійна традиція, колективістський менталітет, правовий нігілізм).
Здійснений глибокий і складний аналіз в сучасних обставинах ментального, політичного, військового та економічного хаосу призвів Сергеєва до наступних думок.
У двадцять першому столітті три оплоти авторитаризму зберегли свою життєздатність і привабливість – ісламські держави, Росія і Китай. Релігійний фанатизм в ісламі, ядерний шантаж Росії, економічне піднесення Китаю. Китай не лише є найстарішим бастіоном автократії, що проіснував понад дві тисячі років. Він також став першим – і поки що єдиним – авторитарним режимом, який успішно конкурує з демократичною Америкою на економічному полі. У порівнянні з Китаєм Росія є занепадаючою клептократичною державою, яка має військові амбіції, що виходять далеко за межі її нинішніх можливостей. Як євразійська імперія Росія стала спадкоємицею Золотої Орди – монгольської імперії. Протистояння між Україною та Росією в цьому історичному контексті є давньою суперечкою між західною Хартією вольностей або Великою хартією вольностей та монгольським імперським кодексом законів, відомим як “Ясса”.
Що стосується Росії та її імперських прагнень, то, як підкреслював відомий польсько-американський дипломат і експерт з міжнародних відносин Збігнєв Бжезинський у своїй книзі «Велика шахова дошка», «Україна, новий і важливий простір на євразійській шахівниці, є геополітичним стрижнем, оскільки саме її існування як незалежної країни допомагає трансформувати Росію. Без України Росія перестає бути євразійською імперією».
Після лекції відбулося жваве її обговорення, намагання слухачів почути «голос Америки» стосовно війни в Україні та її причин і наслідків.
Лекція привабила понад 50 слухачів (викладачів, студентів, аспірантів) зі СНУ ім. В. Даля та інших університетів не тільки України, а й закордонних, які співпрацюють зі СНУ ім. В. Даля.
Лекція була прочитана англійською мовою з перекладом на українську. Організатором, модератором та перекладачем слайдів презентації з англійської мови на українську була доцентка Наталія Шелковая, перекладачами лекції – доцентка Марія Щербина та аспірантка Юлія Хлистун.
Наприкінці, учасники та організатор і модератор лекції доц. Наталія Шелковая щиро подякували шановному американському колезі за надзвичайно цікаву й важливу для нас, українців, лекцію, яка дала багато їжі для осмислення дуже складної та напруженої ситуації в Україні через війну.